Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/511
Название: БАКТЕРІАЛЬНИЙ ВАГІНОЗ. СУЧАСНЕ БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ЇЇ СТАН В УКРАЇНІ
Другие названия: BACTERIAL VAGINOSIS. MODERN VIEW OF THE PROBLEM AND ITS STATUS IN UKRAINE
Авторы: Калугіна, Л.В.
Татарчук, Т.Ф.
Шмулян, І.В.
Ключевые слова: Бактеріальний вагіноз, опитування, аномальні виділення, Gardnerella vaginalis, діагностика, лікування.
Bacterial vaginosis, patient survey, abnormal discharge, Gardnerella vaginalis, diagnosis, treatment.
Дата публикации: 16-июн-2021
Издательство: Репродуктивна ендокринологія
Серия/номер: DOI:;http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2021.59.72-77
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: вивчити частоту безсимптомного та рецидивуючого бактеріального вагінозу (БВ) в українських жінок, а також оцінити діагностичні і лікувальні стратегії контролю над захворюванням. Матеріали та методи. З січня по березень 2021 р. проведено опитування за участю 277 лікарів жіночих консультацій, гінекологічних стаціонарів та онкоцентрів із усіх областей України. Отримано відомості про 12 896 пацієнток віком від 18 до 59 років, які зверталися з приводу БВ. Результати. Аналіз 12 896 анкет дозволив встановити, що з приводу БВ найчастіше зверталися саме жінки від 18 до 35 років – 62,6%. Серед пацієнток із БВ лише у 58,72% причиною звернення були аномальні вагінальні виділення, 41,24% опитаних звернулися із інших причин. Аналіз скарг пацієнток із БВ показав малу кількість симтомів захворювання – лише 62,67% опитаних скаржилися на зміну характеру виділень, 38,49% та 36,35% обстежених скаржилися відповідно на свербіж піхви та неприємний запах виділень, 19,89% турбували дизуричні прояви, диспареунію відмітили 15,10%. 59,92% пацієнток вказували на додаткове обстеження для виявлення причин вагініту методом ПЛР (урогенітальний зіскрібок). За його результатами у діагностично значимих концентраціях у 71,49% пацієнток виявлено Gardnerella vaginalis, у 11,32% – Atopobium vaginae, у 19,96% – Mobiluncus spp., у 13,12% – Trichomonas vaginalis. Колонізація грибами роду Candida діагностована у 62,07%, при цьому у 48,52% випадків виявлялася Candida albicans, у 13,55% – non-albicans форми. В лікуванні БВ пріоритет віддавався вагінальним формам із найбільш комплаєнтною схемою терапії: двічі на добу протягом 3 днів або 1 раз на добу упродовж 7 днів, залежно від клінічної ситуації. Частина пацієнток зробила вибір на користь тривалого курсу лікування при рецидивуючих інфекціях, обравши комбінацію метронідазол 750 мг / міконазол 200 мг по 1 супозиторію 1 раз на добу 5 днів протягом 12 місяців. Висновок: Діагностика БВ в Україні продовжує базуватися на клінічних критеріях та потребує розробки єдиного алгоритму, що буде ґрунтуватися на сучасних клінічних настановах та продиктований вітчизняним протоколом ведення таких пацієнток. Висока мікотична колонізація (62,07%) при БВ обумовлює доцільність застосування комбінованих препаратів (метронідазол 750 мг / міконазол 200 мг або тіоконазол/тінідазол) як етіотропно, так і як емпіричної терапії, особливо за наявності клінічних станів, що можуть сприяти виникненню рецидиву БВ (перед оперативними втручаннями, після антибіотикотерапії, при ендокринній патології тощо).
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/511
ISSN: 2309-4117
Располагается в коллекциях:Відділення ендокринної гінекології



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.