Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/470
Назва: СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК ТА МЕНСТРУАЛЬНА ФУНКЦІЯ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ
Інші назви: SEXUAL DEVELOPMENT AND MENSTRUAL FUNCTION IN ADOLESCENT GIRLS AFTER VIRAL HEPATITIS
ПОЛОВОЕ РАЗВИТИЕ И МЕНСТРУАЛЬНАЯ ФУНКЦИЯ У ДЕВУШЕК-ПОДРОСТКОВ, ПЕРЕНЕСШИХ ВИРУСНЫЙ ГЕПАТИТ
Автори: Чайківська, Е.Ф.
Татарчук, Т.Ф.
Занько, О.В.
Захаренко, Н.Ф.
Сіліна, Н.К.
Ключові слова: Хронічний вірусний гепатит В, вторинні статеві ознаки, менархе, статевий розвиток, порушення менструальної функції.
Chronic viral hepatitis B, secondary sexual characteristics, menarche, sexual development, menstrual dysfunction.
Хронический вирусный гепатит В, вторичные половые признаки, менархе, половое развитие, нарушения менструальной функции.
Дата публікації: 5-лис-2020
Видавництво: Репродуктивна ендокринологія
Серія/номер: doi;10.18370/2309-4117.2020.55.38-41
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження: довести патологічний вплив хронічних вірусних гепатитів на статевий розвиток (СР) і менструальну функцію дівчат-підлітків шляхом аналізу розвитку вторинних статевих ознак та визначити особливості форм порушень менструальної функції (ПМФ) у таких пацієнток. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 150 дівчат пубертатного віку (12–17 років), яких було розподілено на групи: основна група (n = 50) – пацієнтки з ПМФ та СР на ґрунті хронічних вірусних гепатитів В і С; група порівняння (n = 50) – пацієнтки з ПМФ та СР на ґрунті захворювань гепатобіліарної системи (холецистити, дискінезії жовчовивідних шляхів); група контролю (n = 50) – практично здорові дівчата. Всім пацієнткам проводили клінічний аналіз менструальної функції та появи і розвитку вторинних статевих ознак, клінічно визначали ступінь СР та обчислювали його бал. Результати. Виявлено весь спектр ПМФ в основній групі і в групі порівняння. Пацієнток з гіпоменструальним типом ПМФ в основній групі виявилося більше, ніж у групі порівняння: 37 (74%) проти 28 (56%) (p < 0,05). Пацієнток з ювенільними матковими кровотечами було практично порівну: 8 (16%) осіб в основній і 7 (14%) у групі порівняння (p < 0,05). Пацієнток з дисменореєю було втричі більше у групі порівняння – 15 (30%) дівчат проти 5 (10%) в основній групі (p < 0,05). Виявлено залежність порушень СР та клінічної форми ПМФ від часу появи гепатиту в основній групі: при появі захворювання в дитячому віці частіше відмічалась затримка СР та первинна аменорея, при появі захворювання в препубертатному періоді формувались стійкі олігоменореї, в пізньому пубертаті – ювенільні маткові кровотечі та вторинна аменорея (p < 0,05). Висновки. Дослідження продемонструвало роль захворювань гепатобіліарної системи у сповільненні статевого дозрівання дівчат, що характеризується порушенням термінів появи вторинних статевих ознак, відхиленням балу СР. Також визначено залежність появи ПМФ від періодів загострення захворювань гепатобіліарної системи.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/470
ISSN: 2309-4117
Розташовується у зібраннях:Відділення медичних та психосоціальних проблем здоров’я сім'і та дітей шкільного віку



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.