СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК ТА МЕНСТРУАЛЬНА ФУНКЦІЯ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ

Abstract

Мета дослідження: довести патологічний вплив хронічних вірусних гепатитів на статевий розвиток (СР) і менструальну функцію дівчат-підлітків шляхом аналізу розвитку вторинних статевих ознак та визначити особливості форм порушень менструальної функції (ПМФ) у таких пацієнток. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 150 дівчат пубертатного віку (12–17 років), яких було розподілено на групи: основна група (n = 50) – пацієнтки з ПМФ та СР на ґрунті хронічних вірусних гепатитів В і С; група порівняння (n = 50) – пацієнтки з ПМФ та СР на ґрунті захворювань гепатобіліарної системи (холецистити, дискінезії жовчовивідних шляхів); група контролю (n = 50) – практично здорові дівчата. Всім пацієнткам проводили клінічний аналіз менструальної функції та появи і розвитку вторинних статевих ознак, клінічно визначали ступінь СР та обчислювали його бал. Результати. Виявлено весь спектр ПМФ в основній групі і в групі порівняння. Пацієнток з гіпоменструальним типом ПМФ в основній групі виявилося більше, ніж у групі порівняння: 37 (74%) проти 28 (56%) (p < 0,05). Пацієнток з ювенільними матковими кровотечами було практично порівну: 8 (16%) осіб в основній і 7 (14%) у групі порівняння (p < 0,05). Пацієнток з дисменореєю було втричі більше у групі порівняння – 15 (30%) дівчат проти 5 (10%) в основній групі (p < 0,05). Виявлено залежність порушень СР та клінічної форми ПМФ від часу появи гепатиту в основній групі: при появі захворювання в дитячому віці частіше відмічалась затримка СР та первинна аменорея, при появі захворювання в препубертатному періоді формувались стійкі олігоменореї, в пізньому пубертаті – ювенільні маткові кровотечі та вторинна аменорея (p < 0,05). Висновки. Дослідження продемонструвало роль захворювань гепатобіліарної системи у сповільненні статевого дозрівання дівчат, що характеризується порушенням термінів появи вторинних статевих ознак, відхиленням балу СР. Також визначено залежність появи ПМФ від періодів загострення захворювань гепатобіліарної системи.