Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/439
Название: | Патоморфологічні особливості хронічних гастродуоденітів у дітей із дисплазією сполучної тканини |
Другие названия: | Pathological and morphological properties of chronic gastroduodenitis in children with connective tissue dysplasia Патоморфологические особенности хронических гастродуоденитов у детей с дисплазией соединительной ткани |
Авторы: | Муквіч, О.М. Задорожна, Т.Д. Лавренчук, О.В. Арчакова, Т.М. |
Ключевые слова: | Дисплазія сполучної тканини, гастродуоденіт, діти. Connective tissue dysplasia, diseases gastritis, hypertrophic, children. Дисплазия соединительной ткани, гастродуоденит, дети. |
Дата публикации: | 12-мар-2018 |
Издательство: | Патологія |
Серия/номер: | doi;10.14739/2310-1237. 2018.1.128818 |
Краткий осмотр (реферат): | Ефективність прогнозування перебігу хвороби та лікувальних засобів при хронічних гастродуоденітах (ХГД) у дітей визначається наявністю генетичного дефекту синтезу колагену, що лежить в основі патогенезу дисплазії сполучної тканини (ДСТ). Порушення метаболізму колагену спричиняє морфологічні зміни мукоциліарного бар’єра, які впливають на клінічний перебіг захворювання, модулювання захисних факторів і процесів репарації. Важливе значення має морфологічне оцінювання стану слизової оболонки шлунка (СОШ) та дванадцятипалої кишки (ДПК) для персоніфікованого підходу до вибору терапевтичної тактики при ХГД, що асоціюються з ДСТ. Мета роботи – оцінити патоморфологічні особливості СОШ і ДПК у дітей із ХГД, який асоційований із ДСТ. Матеріали та методи. Морфологічні дослідження ендоскопічних біоптатів шлунка та ДПК у 63 дітей віком від 11 до 17 років. Матеріал опрацювали за гістологічною методикою з забарвленням гематоксилін–еозином і за Ван Гізоном. Статистичний аналіз включав розрахунок відношення шансів, довірчих інтервалів і p-значення. Результати. Встановили залежність морфологічних змін від вираженості ДСТ і реакції на протокольну терапію: вогнища фіброзу OR = 7,00 і 5,25, інфільтрація еозинофілами OR = 3,68 та 3,67, дистрофічні зміни епітелію OR = 2,34 та 3,02, зміна архітектоніки залоз OR = 3,68 та 3,28 відповідно. Неефективній відповіді на терапію притаманна щільна лімфоцитарно-плазмоцитарна інфільтрація епітелію залоз і власної пластинки (81,3 %), виражений дифузний набряк (68,8 %), нерівномірне розташування залоз зі зміною архітектоніки та дистрофічно зміненим епітелієм (62,5 %). Виражені морфологічні зміни мають 78,6 % дітей без ДСТ, які не відповідають на терапію, хоча при асоційованій патології відсутність відповіді на лікування не має чіткого зв’язку з морфологічною формою ХГД. Висновки. Запальні процеси СОШ і ДПК у дітей із ДСТ характеризуються лімфогістіоцитарною інфільтрацією власної пластинки, поверхневого епітелію та епітелію залоз, набряком, дистрофічними змінами епітелію залоз і поширеними вогнищами фіброзу, що підвищує ризик ранньої хронізації, формування атрофічних процесів. Для оцінювання перебігу, прогнозу ХГД необхідно врахування клінічних ознак ДСТ, котрі впливають на патогенетичні процеси у слизовійоболонці. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/439 |
ISSN: | 2306-8027 |
Располагается в коллекциях: | Лабораторія патоморфології |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Патоморфологічні особливості хронічних гастродуоденітів у дітей із дисплазією сполучної тканини.pdf | 1,56 MB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.