Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/429
Название: Патоморфологічні особливості плацент у роділь з ендокринною неплідністю в анамнезі
Другие названия: Placental Pathomorphological Peculiarities in Parturient Women with the History of Endocrine Infertility
Морфологические особенности плацент у рожениц с эндокринным бесплодием в анамнезе
Авторы: Задорожна, Т.Д.
Туманова, Л.Є.
Коломієць, О.В.
Килихевич, С.М.
Стратійчук, Г.Г.
Ключевые слова: Морфологія та морфометрія плаценти, вагітність, ендокринна неплідність в анамнезі.
Morphology and morphology of placenta, a past medical history of endocrine infertility.
Морфология и морфология плаценты, беременность, эндокринное бесплодие в анамнезе.
Дата публикации: 14-мар-2017
Издательство: ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ
Серия/номер: doi;10.15574/PP.2017.70.84
Краткий осмотр (реферат): Мета — провести морфологічний та морфометричний аналіз ворсинчастих і хоріальних структур плацент у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі, що є важливим для уточнення патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції. Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь роділлі (n=34) з ендокринною неплідністю в анамнезі, яким надавалась допомога у 2015–2016 рр. на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Вивчення структурно-фунціональних особливостей плаценти включало органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводилося дослідження 34 плацент роділь з ендокринною неплідністю в анамнезі, із них 28 плацент із гіперандрогенією становили 1-шу групу; 6 плацент із гіперпролактинемією — 2-гу; 10 плацент жінок, які завагітніли самостійно, — 3-тю (контрольну) групу. Порівняно з контрольною групою отримані морфологічні дані свідчать про наявність плацентарної дисфункції в жінок 1-ї та 2-ї груп. Результати. Значні порушення кровообігу виявлялися у ворсинках усіх калібрів синцитіотрофобласту в обох основних групах (1-й та 2-й). У 1-й групі зміни носили дифузний характер в усіх структурах як материнської, так і плодової поверхні. Найбільші зміни спостерігалися в плацентах зі зменшеною масою: збільшення кількості інфарктів, фіброз ворсинчастого хоріону та розлади кровообігу. У -?й групі відмічалася локалізація патологічних змін більше в децидуальній оболонці: деструктивні зміни, апоптоз та некроз у структурних клітинах і стромі децидуальної оболонки. У ворсинах хоріону 2-ї групи, особливо в термінальних, спостерігалося збільшення фіброзу строми до 90%. Висновки. На підставі проведеного морфологічного та морфометричного аналізу плацент роділь із гіперандрогенією та гіперпролактинемією до вагітності виявлено важливі особливості розвитку плацентарної дисфункції. Остання, як відомо, є основною причиною антенатальних порушень розвитку та дистресу плода. Цікаво те, що в жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі патологічні зміни у ворсинчастих і хоріальних структурах відграють провідну роль у порушенні ендокринної функції плаценти, зокрема, продукції синтезу хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену та ін.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/429
ISSN: 1992-5891
Располагается в коллекциях:Лабораторія патоморфології



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.