Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/429
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorЗадорожна, Т.Д.-
dc.contributor.authorТуманова, Л.Є.-
dc.contributor.authorКоломієць, О.В.-
dc.contributor.authorКилихевич, С.М.-
dc.contributor.authorСтратійчук, Г.Г.-
dc.date.accessioned2021-06-12T09:21:00Z-
dc.date.available2021-06-12T09:21:00Z-
dc.date.issued2017-03-14-
dc.identifier.issn1992-5891-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/429-
dc.description.abstractМета — провести морфологічний та морфометричний аналіз ворсинчастих і хоріальних структур плацент у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі, що є важливим для уточнення патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції. Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь роділлі (n=34) з ендокринною неплідністю в анамнезі, яким надавалась допомога у 2015–2016 рр. на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Вивчення структурно-фунціональних особливостей плаценти включало органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводилося дослідження 34 плацент роділь з ендокринною неплідністю в анамнезі, із них 28 плацент із гіперандрогенією становили 1-шу групу; 6 плацент із гіперпролактинемією — 2-гу; 10 плацент жінок, які завагітніли самостійно, — 3-тю (контрольну) групу. Порівняно з контрольною групою отримані морфологічні дані свідчать про наявність плацентарної дисфункції в жінок 1-ї та 2-ї груп. Результати. Значні порушення кровообігу виявлялися у ворсинках усіх калібрів синцитіотрофобласту в обох основних групах (1-й та 2-й). У 1-й групі зміни носили дифузний характер в усіх структурах як материнської, так і плодової поверхні. Найбільші зміни спостерігалися в плацентах зі зменшеною масою: збільшення кількості інфарктів, фіброз ворсинчастого хоріону та розлади кровообігу. У -?й групі відмічалася локалізація патологічних змін більше в децидуальній оболонці: деструктивні зміни, апоптоз та некроз у структурних клітинах і стромі децидуальної оболонки. У ворсинах хоріону 2-ї групи, особливо в термінальних, спостерігалося збільшення фіброзу строми до 90%. Висновки. На підставі проведеного морфологічного та морфометричного аналізу плацент роділь із гіперандрогенією та гіперпролактинемією до вагітності виявлено важливі особливості розвитку плацентарної дисфункції. Остання, як відомо, є основною причиною антенатальних порушень розвитку та дистресу плода. Цікаво те, що в жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі патологічні зміни у ворсинчастих і хоріальних структурах відграють провідну роль у порушенні ендокринної функції плаценти, зокрема, продукції синтезу хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену та ін.uk_UA
dc.publisherПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯuk_UA
dc.relation.ispartofseriesdoi;10.15574/PP.2017.70.84-
dc.subjectМорфологія та морфометрія плаценти, вагітність, ендокринна неплідність в анамнезі.uk_UA
dc.subjectMorphology and morphology of placenta, a past medical history of endocrine infertility.uk_UA
dc.subjectМорфология и морфология плаценты, беременность, эндокринное бесплодие в анамнезе.uk_UA
dc.titleПатоморфологічні особливості плацент у роділь з ендокринною неплідністю в анамнезіuk_UA
dc.title.alternativePlacental Pathomorphological Peculiarities in Parturient Women with the History of Endocrine Infertilityuk_UA
dc.title.alternativeМорфологические особенности плацент у рожениц с эндокринным бесплодием в анамнезеuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Располагается в коллекциях:Лабораторія патоморфології



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.