Особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода й новонародженого у вагітних– переміщених осіб (Ретроспективний аналіз)

Abstract

Найменш дослідженою проблемою сучасного акушерства є психологічний стан під час вагітності та пологів у жінок, що зазнали впливу негативних подій сьогодення, зокрема військової агресії, адже саме гормони стресу зумовлюють зрив адаптації, метаболічні розлади і, як наслідок, активацію інфекцій та хронічних захворювань. Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у вагітних–переміщених осіб (ВПО) для розроблення удосконаленого способу профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз 225 історій вагітності й пологів ВПО (основна група) і 51 вагітної (контрольна група), які постійно проживають на підконтрольній Україні території й не перебували в зоні бойових дій під час досліджуваної гестації. Жінки основної та контрольної груп знаходились на розродженні у пологових відділеннях центральних міських багатопрофільних лікарень міст Білокуракіне та Рубіжне Луганської області у 2014–2017 рр. Результати. Вагітність у ВПО перебігає на тлі максимального психоемоційного напруження і стресу, що зумовлює розвиток ускладнень під час гестації та пологів. Факторами ризику щодо маніфестації ускладнень під час вагітності є: порушений психоемоційний статус жінки, висока інфекційна захворюваність у період пубертату, наявність хронічних соматичних захворювань і високий рівень запальних захворювань жіночої статевої сфери. У переважної більшості ВПО типовим є розвиток плацентоасоційованих гестаційних ускладнень: загрози раннього і пізнього мимовільного аборту, передчасних пологів, раннього гестозу, плацентарної дисфункції, а також залізодефіцитної анемії. Для породілей основної групи притаманні під час пологів ускладнення, що пов’язані з порушенням регуляції пологового акту: передчасний та ранній розрив амніотичного міхура, слабкість пологової діяльності і травми м’яких пологових шляхів, що зумовлює зростання питомої ваги ускладнених пологів до 20,3% і оперативного розродження шляхом кесарева розтину до 23,6%. Новонароджені від матерів–вимушено переміщених осіб мали нижчу на 217 г середню масу тіла при народженні, а в стані асфіксії різного ступеня тяжкості народилася кожна 11-а дитина. У 34,8% новонароджених від матерів–вимушено переміщених осіб фіксували патологічний перебіг раннього неонатального періоду, що потребувало спостереження на ІІ рівні виходжування новонароджених і вимагало додаткових матеріальних витрат з боку родини. Заключення. На етапі прегравідарної підготовки у жінок– переміщених осіб доцільно забезпечити повноцінну психологічну підтримку і планове лікування хронічних екстрагенітальних захворювань. Профілактичні заходи під час вагітності мають передбачати корекцію розладів психоемоційного стану і розвиток плацентоасоційованих ускладнень.