Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/318
Название: Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми, поєднаної з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, у дітей
Другие названия: Features of the clinical course of asthma combined with gastroesophageal reflux disease in children
Особенности клинического течения бронхиальной астмы, сочетанной с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, у детей
Авторы: Уманець, Т.Р.
Буратинська, А.А.
Ключевые слова: Бронхіальна астма, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діти.
Asthma, gastroesophageal reflux disease, children.
Бронхиальная астма, гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, дети.
Дата публикации: 6-сен-2020
Издательство: ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ
Серия/номер: doi;10.15574/PP.2020.83.54
Краткий осмотр (реферат): Серед коморбідних станів у дітей з бронхіальною астмою (БА) значне місце посідають ураження верхніх відділів травного тракту, зокрема гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Відомо, що БА може спровокувати розвиток рефлюксу, який, своєю чергою, призводить до погіршення перебігу БА. Наукові дослідження свідчать про кращу можливість контролю БА в дітей після відповідного лікування ГЕРХ. Мета — вивчити особливості клінічного перебігу БА, поєднаної з ГЕРХ, у дітей. Матеріали та методи. Обстежено 99 дітей віком 6–17 років із БА різного ступеня тяжкості та рівнем контролю, яких методом рандомізації розподілено на дві групи: 12ша група — 79 дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, 2-га група — 20 дітей з БА без ГЕРХ. Усім обстеженим хворим проведено анкетування, оцінку денних та нічних симптомів БА за бальною системою, АСТ-тест відповідно до віку. Дітям, які мали скарги, характерні для ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ), за згодою батьків, виконано фіброезофагогастродуоденоскопію з біопсією (у 22 хворих) із проксимального та дистального відділів слизової оболонки стравоходу. Результати. У дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, вірогідно частіше зустрічався атопічний дерматит (у 46,8% хворих), спостерігалися симптоми реакції гіперчутливості на їжу (у 74,6% пацієнтів). Діти 12ї групи, на відміну від хворих 22ї групи, мали більш тривалий та тяжкий перебіг БА, вірогідно частіше нічні симптоми хвороби, що асоціювалося з гіршим контролем БА та потребою в бронхолітичній терапії (8,5±0,5 інгаляцій на місяць проти 4,5±0,5 інгаляцій на місяць відповідно, р<0,05). Особливостями перебігу ГЕРХ у дітей з БА були: неспецифічні скарги; катаральні зміни слизової нижньої третини стравоходу (рефлюкс-езофагіт у 98,7%); вогнищева гіперплазія базального шару епітелію, а також інтраепітеліальна еозинофілія до 5% (у 9,1% хворих). Відмічалися суттєві відмінності між скаргами з боку ШКТ у дівчат і хлопців різного віку. Висновки. Встановлено, що наявність ГЕРХ впливає на контрольованість БА в дітей, асоціюється з нічними симптомами, потребою в бронхолітичній терапії, більш тяжким і тривалим перебігом захворювання, супутнім атопічним дерматитом та реакціями гіперчутливості на їжу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/318
ISSN: 2706-8757
Располагается в коллекциях:Відділення захворювань органів дихання та респіраторних алергозів у дітей



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.