Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/186
Название: ГІСТЕРОСКОПІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ЕНДОМЕТРІЯ
Другие названия: HYSTEROSCOPY IN THE DIAGNOSIS OF HYPEROPYLOFERATIVE PROCESSES OF ENDOMETRIUM
ГИСТЕРОСКОПИЯ В ДИАГНОСТИКЕ ГИПЕРПРОЛИФЕРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ ЭНДОМЕТРИЯ
Авторы: Корнацька, А.Г.
Вовк, І.Б.
Горбань, Н.Є.
Ракша, І.І.
Ключевые слова: Гістероскопія; поліп тіла матки; гіперпроліферативні процеси ендометрія; поєднана гіперпроліферативна патологія тіла матки; історія гістероскопа.
Hysteroscopy; polyp of the uterus body; hyperproliferative processes of the endometrium; combined hyperproliferative pathology of the uterus body; history of the hysteroscope.
Дата публикации: 2-авг-2018
Издательство: Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Серия/номер: doi;10.11603/24116-4944.2018.2.9283
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – уточнити деякі технічні особливості використання гістероскопічного методу в клінічній практиці, провести аналіз результатів гістероскопії з подальшим патогістологічним висновком для вивчення клінічної картини різноманіття гіперпроліферативної патології. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі відділення планування сім’ї та оперативної реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України». Були проаналізовані історії хвороб 1177 пацієнток репродуктивного віку з наявністю верифікованого діагнозу «Поліп тіла матки». Обстежувані жінки були репродуктивного віку – від 20 до 49 років, що в середньому дорівнював (36,1±2,54) року. Результати дослідження та їх обговорення. При патогістологічному дослідженні структури гіперпроліферативної патології ендометрія в даних пацієнток виявлено такі показники. Ізольована гіперпроліферативна патологія ендометрія – поліп був верифікований у 289 (24,55 %) жінок. У 321 (27,27 %) хворої поліп ендометрія поєднувався з гіперпроліферативним захворюванням матки – з лейоміомою матки, при цьому в половині випадків – у 162 (50,47 %) пацієнток лейоміома мала субмукозну локалізацію і була видалена під час проведення хірургічної маніпуляції. Поєднання поліпа тіла матки з аденоміозом зазначено у 255 (21,67 %) хворих. У 181 (15,38 %) пацієнтки з поліпом тіла матки діагностовано поєднання лейоміоми матки з аденоміозом. Зазначені вище дані беззаперечно свідчать про те, що при верифікації поліпа тіла матки слід вкрай уважно поставитися до питання обстеження стану міометрія в таких хворих з метою виявлення можливих початкових патологічних змін, що має вирішальне значення для вибору подальшої тактики ведення такого випадку і виникає нагальна потреба індивідуалізованого підходу. Висновки. 1. Будучи «золотим стандартом», гістероскопічна поліпектомія «See-and-Treat» має високий рівень як клінічної, так і економічної вигоди у пацієнток гінекологічного профілю, в тому числі і з порушеною репродуктивною функцією. 2. Ізотонічне рідинне середовище за проведення гістероскопії є пріоритетним вибором, не викликаючи гіпонатріємії, хоча є широкий арсенал дозволених до використання середовищ, про який необхідно знати. 3. Гістероскопія має високий рівень діагностичної точності для ряду гіперпроліферативних процесів ендометрія, що включають і поліп тіла матки. 4. Комбінована гіперпроліферативна патологія матки становить 67,4 % серед пацієнток із поліпами тіла матки, що вказує на необхідність ретельного обстеження таких пацієнток з метою вибору тактики лікування та індивідуального підходу.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/186
ISSN: 2411-4944
Располагается в коллекциях:Відділення реабілітації репродуктивної функції жінок



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.