Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/140
Название: | ДОСВІД ВЕДЕННЯ ПОСТЕМБОЛІЗАЦІЙНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТОК ІЗ МІОМОЮ МАТКИ |
Другие названия: | EXPERIENCE OF MANAGEMENT OF POSTEMBOLIZATION SYNDROME IN PATIENTS WITH UTERINE FIBROIDS |
Авторы: | Плаксієва, К.Д. |
Ключевые слова: | Емболізація маткових артерій; міома матки; постемболізаційний синдром. Uterine artery embolization; uterine fibroids; postembolization syndrome. |
Дата публикации: | 6-окт-2020 |
Издательство: | Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології |
Краткий осмотр (реферат): | Мета дослідження – оптимізувати ведення післяопераційного періоду у пацієнток із міомою матки після емболізації маткових артерій (ЕМА). Матеріали та методи. Проаналізовано клінічну документацію 32 пацієнток із міомою матки, які зазнали ЕМА в одній із приватних клінік Києва та перебували під нашим спостереженням у післяопераційному періоді. Середній вік пацієнток склав (39,75±2,19) року. Знеболювання відбувалось за вибором пацієнтки: 28,125 % (n=9) пацієнток обрали епідуральну анестезію (ЕДА), 21,875 % (n=7) – внутрішньовенну седацію та у 50 % (n=16) ЕМА виконували під внутрішньовенним наркозом зі спонтанним диханням. Усі пацієнтки у стаціонарі в післяопераційному періоді з метою знеболювання отримували тримеперидин, парацетамол, декскетопрофен, для антибактеріальної терапії призначали метронідазол та цефуроксим. Для амбулаторного лікування усім пацієнткам призначали таблетовані метронідазол та цефуроксим, тривалість приймання складала 10 днів. Із метою знеболювання пацієнткам пропонували ректальні супозиторії з диклофенаком або таблетований лорноксикам чи ібупрофен, залежно від проявів больового синдрому. Для профілактики висхідної інфекції пацієнтки отримували вагінальні супозиторії з Lactobacillus acidophilus 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. Результати дослідження та їх обговорення. Після ЕМА середній показник болю за числовою рейтинговою шкалою болю (від 1 до 10) на 2-гу добу після ЕМА склав (4,06±0,59) бала. Середня тривалість госпіталізації після ЕМА склала (2,5±0,25) дня, а 28,12 % (n=9) пацієнток вимушені були провести вдома до 3 додаткових днів з метою реабілітації. Висновки. ЕМА має гарні показники переносимості та короткі терміни реабілітації. Тривалість госпіталізації та реабілітації після ЕМА співмірна з такою при лапароскопічній операції. Задовільний рівень больового синдрому досягається проведенням ЕМА під загальним внутрішньовенним наркозом або епідуральною анестезією, а амбулаторна антибіотикотерапія (до 10 днів), протизапальна терапія з використанням вагінальних та пероральних пробіотичних препаратів забезпечують профілактику септичних ускладнень після ЕМА та адекватне знеболювання. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/140 |
ISSN: | 2411-4944 |
Располагается в коллекциях: | Лабораторія мікробіології |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
ДОСВІД ВЕДЕННЯ ПОСТЕМБОЛІЗАЦІЙНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТОК ІЗ МІОМОЮ МАТКИ.pdf | 226,47 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.