Особливості вікових змін рівня вітаміну D у дівчат-підлітків.

Abstract

Проблема репродукції людини в останні десятиліття знаходиться в центрі уваги вчених і практикуючих лікарів усього світу. Широкий резонанс у науковому та суспільному середовищі знаходить помітне погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, яке визначає здоров’я і життєздатність сучасних і майбутніх поколінь. Ряд наукових досліджень демонструють важливу роль вітаміну D та значимість його недостатності або дефіциту в виникненні патологічних станів в жіночого організмі. Вивчення особливостей вікових змін D-вітамінного статусу у дівчат-підлітків дасть можливість розробити алгоритми надання допомоги і профілактувати порушення репродуктивного здоров’я жінок. Метою дослідження є оцінка рівня вітаміну D у дівчат -підлітків у віковому аспекті. Матеріал та методи. Для виконання завдання дослідження нами було проаналізовано 1098 показників рівня 25(OH)D в сироватці крові дівчат-підлітків віком від 10 до 18 років, який визначали за допомогою методу імуноферментного аналізу (ІФА). За віком дівчата розподілялися наступним чином: 10 років -102 (9,3%), 11 років – 100 (9,1%), 12 років – 115 (10,5%), 13 років – 103 (9,4%), 14 років – 150 (13,6%), 15 років – 123 (11,2%), 16 років – 137 (12,5%), 17 років – 132 (12,0%), 18 років – 136 (12,4%). Статистичні дані оброблялися в Statistics 6.1. Перевірка розподілу показників проводилася за допомогою критерію Колмогорова- Смирнова. Для опису показників, при розподілі відмінному від гаусового, використовували - медіану і квартили (Me, IQR: Q1-Q3). При описі частотних характеристик використовували частоту (P) або (P ± 95%CI), де CI - довірчий інтервал. Для порівняння двох незалежних груп використовувався критерій Мана-Уїтні (U). Порівняння частот проводили за допомогою таблиць спряженості. Результати. Аналіз результатів на рівень 25-(OH)D в сироватці дівчат-підлітків показав, що норма показника (більше 75 нмоль/л) спостерігалася у 25,5 ± 2,6% (280/1098) обстежених, дефіцит показника (менш ніж 50 нмоль/л) було зафіксовано у 32,1 ± 2,8% (352/1098), недостатність у 42,4±2,9% (466/1098) осіб. Відсоток норми показника вітаміну D знижувався від 10-11 років (28,4±8,8 - 32,0±9,1%), до 18 років (19,1±9,9%). В той же час частота дефіциту метаболіту 25-(OH) D статистично значимо (χ 2 2 = 9,0; р = 0,003) збільшувалася від 20,0 ± 7,8% у одинадцятирічних дівчаток до 38,2 ± 8,2% у 18 років. Ризик виявити дефіцит 25-(OH) D у популяції в 18 років в 1,4 рази вище ніж у одинадцятирічних (RR = 1,91 ; 95%CI: 1,2 -3 ,0). Висновки. Сприятливий вплив розробки програми формування здорового способу життя у дівчат-підлітків, активного проведення профілактики та своєчасного лікування недостатності і дефіциту вітамину D позитивно вплине на збереження репродуктивного здоров’я дівчат та зниження ризиків виникнення акушерсько-гінекологічної патології у жінок.