Вплив стресу, пов’язаного з воєнним конфліктом, на рівень захворюваності та адаптаційні можливості дітей (аналіз світових досліджень)

Abstract

Відкриті воєнні дії в Україністворили безпрецедентну гуманітарну кризу, яка привела до масового переміщення населення не тільки в межах країни, але й за кордон. І найбільш уразливою групою в цьому процесісталидіти. Мета - проаналізувати сучаснінауковіданіщодо впливу стресу під час відкритого воєнного збройного конфлікту на певніпоказники здоров’я дітей: частоту і структуру захворюваності, функціональніможливості кардюреспіраторної і нервової систем, якість сну і пси­хоемоційний стан. Доведено, що хронічний психосоціальний стрес чинить системний вплив на несформований організм дитини, порушуючи гомеостаз і виснажуючи адаптаційнірезерви. Чисельні метааналізи вказують на високий рівень психічних розладів у постраждалих від конфлікту, внутрішньо переміщених осіб і біженців. Через збройніконфлікти у світі понад 10% людей, втягнутих у ці події, матимуть у подальшому серйозні проблеми із психічним здоров’ям, а ще у 10% реєструватимуться поведінковізміни, якізаважатимуть раціональному й ефек­тивному функціонуванню в соціумі. Дані, отриманів зонах воєнних конфліктів в інших країнах і регіонах, можуть бути екстрапольованіна ситуацію з українськими дітьми і обґрунтовують гостру необхідність впровадження програм скринінгу і медико-соціальної допомоги для цієї популяції. Висновки. Воєнний стрес І позбавлення в дитячому віці безпеки значно підвищують ризик розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань у дорослому віці. Наслідки воєнного конфлікту для дітей не закінчуються з настанням миру. Вони формують «порочне коло»: травма веде до погіршення здоров’я і зниження освітніх досягнень, зумовлює низький соціально-економічний статус у дорослому житті, який є потужним чинником ризику хвороб і передчасної смертності. Допомога дітям в умовах війни - це не лише гуманітарне завдання, але й інвестиція в довгострокове здоров’я та благополуччя всього покоління.