Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/777| Назва: | КОРОТКА ШИЙКА МАТКИ: СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ВІДОМІ ПРОБЛЕМИ |
| Інші назви: | SHORT CERVIX: MODERN PERSPECTIVES ON KNOWN PROBLEMS |
| Автори: | Жабченко, І.А. Ліхачов, В.К. Ліщенко, І.С. Коваленко, Т.М. Бондаренко, О.М. Сивура, О.О. |
| Ключові слова: | коротка шийка матки, істміко-цервікальна недостатність, репродуктивні втрати, воєнний час, мікронізований вагінальний прогестерон, серкляж, песарії, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, магній. short cervix, isthmic-cervical insufficiency, reproductive losses, wartime, micronized vaginal progesterone, cerclage, pessaries, polyunsaturated fatty acids, vitamins, magnesium. |
| Дата публікації: | 25-жов-2024 |
| Видавництво: | Репродуктивна ендокринологія |
| Серія/номер: | DOI:;10.18370/2309-4117.2024.73.22-28 |
| Короткий огляд (реферат): | У статті наведено сучасні літературні дані щодо термінології, діагностики та нових підходів до лікування синдрому короткої шийки матки (ШМ). У керівних документах світових товариств з акушерства та гінекології термін «коротка шийка матки» здебільшого об’єднує поняття власне короткої ШМ та істміко- цервікальної недостатності. Проте залишаються актуальними та дискутабельними питання діагностики й корекції цих станів: сонографічні критерії, використання прогестерону, серкляжу, акушерських песаріїв, поєднання цих засобів у різних комбінаціях та їхня ефективність. Обґрунтовується необхідність обов’язкового вимірювання довжини ШМ в терміні 20 тиж. вагітності за відсутності попередніх репродуктивних втрат та в терміні 14–16 тиж. – у разі їхньої наявності за допомогою трансвагінальної цервікометрії. За вкорочення ШМ до 25 мм та менше у 20 тиж. слід починати терапевтичні втручання: вагінальний мікронізований прогестерон, серкляж, акушерський песарій. За вкорочення ШМ до 20 мм та менше слід проводити ургентний серкляж. Ефективність серкляжу, за даними більшості фахівців, є порівнюваною з ефективністю вагінального прогестерону, на відміну від акушерських песаріїв, ефективність яких на сьогодні вважається недоведеною. Окрім загальновизнаних чинників ризику розвитку цієї патології, для нашої країни в умовах сьогодення особливо актуальними стають саме чинники, пов’язані з неналежними умовами надання медичної допомоги, та їхні наслідки. Проведення пологів у непристосованих місцях без дотримання правил асептики та антисептики, часто без кваліфікованого медичного персоналу можуть призводити до недіагностованих та вчасно неушитих розривів ШМ, їхнього інфікування, подальшої деформації та функціональної неспроможності ШМ. В умовах воєнного часу в Україні також є потреба в підтримці мікронутрієнтного статусу вагітних (вітаміни групи В, вітамін D, магній, поліненасичені жирні кислоти) у поєднанні з прогестинами (мікронізований прогестерон Лютеіна) та/або серкляжем за короткої ШМ. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/777 |
| ISSN: | 2309-4117 |
| Розташовується у зібраннях: | Відділення патології вагітності та пологів |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 313567-Article Text-725564-1-10-20241017.pdf | 207,93 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.