АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ГІПЕРМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ: НОВІ КЛІНІЧНІ ГОРИЗОНТИ

Abstract

Мета дослідження: визначити клінічну ефективність комбінованої негормональної терапії в жінок репродуктивного віку з гіперменструальним синдромом, зокрема вплив симптоматичного лікування транексамовою кислотою із додаванням фітотерапевтичного препарату Тазалок на обсяг менструальної крововтрати, тривалість кровотечі, показники залізообміну, нейровегетативний статус та якість життя. Матеріали та методи. Проведено проспективне порівняльне клінічне спостереження за участю 100 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами за типом гіперменструального синдрому, яких розподілено на дві групи по 50 осіб. І група отримувала транексамову кислоту під час менструації. ІІ група – транексамову кислоту в поєднанні з препаратом Тазалок. Динамічне оцінювання проводилося на початку лікування та через 1, 2 і 3 місяці. Обсяг менструальної крововтрати визначався за шкалою Pictorial Blood Loss Assessment Chart (PBAC), тривалість кровотечі – у днях. Визначалися також рівні гемоглобіну, феритину, фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, естрадіолу, прогестерону, пролактину й кортизолу. Нейровегетативні та психоемоційні скарги аналізували до лікування та через 3 місяці після його початку. Якість життя оцінювалася за опитувальником SF-36. Результати. Упродовж 3 місяців в обох групах спостерігалося вірогідне зменшення менструальної крововтрати та скорочення тривалості кровотечі порівняно з вихідними показниками (p < 0,05). Через 3 місяці обсяг крововтрати становив 86,3 ± 7,7 мл у І групі та 63,4 ± 5,1 мл у ІІ групі, причому показник у ІІ групі був статистично нижчим (p = 0,017). Тривалість менструації зменшилась до 6,3 ± 0,25 дня в І групі та до 5,2 ± 0,21 дня в ІІ групі; міжгрупова різниця була вірогідною вже через місяць (p = 0,0045) і зберігалася через 3 місяці (p = 0,0014). У ІІ групі частота абсолютного зникнення симптомів була вищою за наявності гіперменореї (54 проти 36%), метрорагії (48 проти 40%) та міжменструальних кровотеч (40 проти 32%), а частка випадків без клінічних змін – нижчою (4–6 проти 10–14% у І групі). На тлі зниження крововтрати відбулося вірогідне відновлення показників залізообміну (підвищення гемоглобіну та феритину). У ІІ групі зафіксовано більш виражену позитивну динаміку гормонального профілю (підвищення рівня прогестерону, зміни співвідношення фолікулостимулювального й лютеїнізувального гормонів, зниження концентрації пролактину та кортизолу; p < 0,05) та послідовніше зменшення нейровегетативних і психоемоційних скарг. Висновки. Комбінована негормональна терапія з додаванням фітотерапевтичного препарату Тазалок до транексамової кислоти асоціюється зі швидшим і вираженішим контролем гіперменструального синдрому, кращим відновленням гемоглобіну та феритину, позитивною динамікою ендокринних маркерів і помітнішим зменшенням нейровегетативних і психоемоційних симптомів порівняно з ізольованим застосуванням транексамової кислоти.