ЗМІНА АКЦЕНТІВ У СТРУКТУРІ ПРЕНАТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ, АБО ЩО ТАКЕ SCORTCH?

Abstract

Проблема пренатальних інфекцій (ПІ) не втрачає своєї актуальності. Зважаючи на епідеміологічні дані про зростання частоти сифілісу в багатьох країнах, проведено огляд сучасних алгоритмів діагностики цього захворювання у вагітних і новонароджених. Представлені характеристики сучасних лабораторних методів серологічного скринінгу вагітних на сифіліс та їх оптимальні комбінації, однією з яких є первинний скринінг за допомогою трепонемного тесту «загальні антитіла до сифілісу» з підтвердженням позитивного результату імуноблотом. Враховуючи суперечливий характер підходів до профілактики інших ПІ та їхніх наслідків, в даному огляді представлено актуальні рекомендації країн, де здійснюється скринінг і активне ведення таких інфекцій, як цитомегаловірус (ЦМВ) і токсоплазмоз. Незважаючи на доведену значимість ЦМВ як чинника ПІ, аналогічний скринінгу на сифіліс універсальний пренатальний скринінг не практикується в жодній з країн через відсутність пренатального лікування з доведеною ефективністю. За національним протоколом Німеччини серостатус (титри IgG, IgM) до ЦМВ визначається на ранніх термінах вагітності. Підтвердженням вродженої ЦМВ-інфекції (ВЦМВІ) є позитивний результат ПЛР в амніотичній рідині після 20–21 тижня гестації. Всі діти, народжені матерями з лабораторно підтвердженою ЦМВІ, і діти з підтвердженою ВЦМВІ підлягають спеціальному обстеженню і менеджменту. Основним методом лабораторної діагностики ВЦМВІ в новонародженого є ПРЛ на ЦМВ в сечі. В статті також розглянуті основні підходи до профілактики вродженого токсоплазмозу, що практикуються у Франції з 90-х років і демонструють ефективність. Таким чином, незважаючи на те, що ефективне пренатальне лікування можливе не при всіх пренатальних інфекціях, їхня діагностика за допомогою комплексу сучасних лабораторних і інструментальних методів є визначальною для здоров’я дитини, оскільки дозволяє застосувати відповідний алгоритм специфічного лікування і спостереження від народження.