Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/573
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorТатарчук, Т.Ф.-
dc.contributor.authorБорисова, Л.О.-
dc.contributor.authorТутченко, Т.М.-
dc.contributor.authorМневець, Р.О.-
dc.contributor.authorМамчиц, О.М.-
dc.contributor.authorНаумова, А.В.-
dc.date.accessioned2025-07-27T20:23:54Z-
dc.date.available2025-07-27T20:23:54Z-
dc.date.issued2025-05-23-
dc.identifier.issn2309-4117-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/573-
dc.description.abstractОбґрунтування. Соматичні травми можуть суттєво впливати на репродуктивне здоров’я жінок через порушення нейроендокринної регуляції та розвиток психоемоційного стресу. Війна в Україні протягом останніх років призвела до зростання травматизму серед цивільного населення, зокрема жінок репродуктивного віку, однак вплив соматичних травм в умовах війни на репродуктивну функцію залишається малодослідженим. Особливої уваги потребують жінки із супутніми ендокринними та гінекологічними патологіями, які можуть бути більш уразливими до стресу. Мета дослідження: оцінювання впливу різних видів соматичних травм, отриманих під час війни, на репродуктивне здоров’я та психоемоційний стан жінок. Матеріали та методи. Крос-секційне дослідження охопило 64 жінки віком 18–45 років (середній вік 31,4 ± 6,7 року), які отримали травми внаслідок бойових дій у 2022–2024 роках. Вибірка формувалася на базі КНП «Перше територіальне медичне об’єднання м. Львова». Критеріями включення були задокументовані тілесні ушкодження внаслідок бойових дій, відсутність онкологічних чи тяжких соматичних захворювань до травми. Дані збиралися шляхом клінічних опитувань, аналізу медичних карт і оцінки за шкалою HADS. Повний зворотний зв’язок надали 56 жінок. Результати. Найпоширенішими серед досліджених жінок були вогнепальні / вибухові травми, черепно-мозкові травми й травми кінцівок. На фоні наведених травм аменорея (57,1%) була найчастішим репродуктивним розладом, водночас найсильніші зв’язки виявлено між вогнепальними / вибуховими травмами та зниженням лібідо і диспареунією, а також між черепно-мозковими травмами та зниженням лібідо. Жінки із цими ушкодженнями також мали вищі рівні тривоги й депресії. Супутній синдром полікістозних яєчників негативно впливав на психоемоційний статус жінок, оскільки пацієнтки з обтяженим за цієї хвороби анамнезом продемонстрували вірогідно вищі рівні тривожності. Висновок. Соматичні травми, отримані в умовах війни, суттєво погіршують репродуктивне здоров’я жінок, водночас характер і вираженість гінекологічних скарг залежить від типу отриманої травми. Дезорганізація психоемоційного стану жінок на фоні травматизації призводить до зростання рівнів тривожності та депресії, особливо серед жінок із супутнім синдромом полікістозних яєчників, що необхідно враховувати за мультидисциплінарного ведення цих пацієнток.uk_UA
dc.publisherРепродуктивна Ендокринологіяuk_UA
dc.relation.ispartofseriesDOI:;http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2025.77.8-13-
dc.subjectсоматичні травми, отримані під час війни, репродуктивне здоров’я, вторинна аменорея, стрес, синдром полікістозних яєчників.uk_UA
dc.subjectsomatic trauma, war-related trauma, reproductive health, secondary amenorrhea, stress, polycystic ovary syndrome.uk_UA
dc.titleВПЛИВ СОМАТИЧНИХ ТРАВМ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ БОЙОВИМИ ДІЯМИ, НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЖІНОКuk_UA
dc.title.alternativeTHE IMPACT OF WAR-RELATED SOMATIC TRAUMAS ON WOMEN’S REPRODUCTIVE HEALTH AND PSYCHOLOGICAL STATUSuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Располагается в коллекциях:Відділення ендокринної гінекології



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.