Ендокринно-імунні фактори в пацієнток репродуктивного віку з гіперпроліферативними захворюваннями матки на тлі загрози раннього аборту

Abstract

Основними причинами несприятливих перинатальних наслідків є невиношування вагітності, плацентарна дисфункція, гестоз, якіобу- мовленіпперпроліферативними захворюваннями матки (ГПЗМ), перенесеними запальними захворюваннями внутрішніх статевих ор­ганів (ЗЗВСО) та стресу. Мета — вивчити ендокринно-імунніфактори у вагітних із ГПЗМ і загрозою переривання вагітності в І триместріваптності. Матеріали та методи. Обстежено 64 вагітні жінки репродуктивного віку з ГПЗМ (лейоміомою матки та аденоміозом) натлізагрози раннього аборту і перенесеними ЗЗВСО до вагітності (основна група). Контрольну групу становили ЗО вагітних жінок без ГПЗМ і ЗЗВСО в анамнезі. У сироватці крові вагітних жінок вивчено цитокіновий профіль — TNFa, IFNy, IL-8, IL-6, IL-4, вміст прогестерону, пролактину та кортизолу. Результати. УІ триместрі вагітності середній показник прогестерону в основній групі був на 13% нижчим, ніж у контрольній групі, що свідчило про виражену недостатність функції жовтого тіла вагітності. Також рівень кортизолу та пролактину був вищим майже у 2 рази проти контрольної групи (р<0,05). Співвідношення TNFa/IL-4 було майже в 3 рази вищим, ніж у контрольній групі, а співвідношення IFNy/IL-4 — майже у 2 рази. IL-8 був підвищеним в основній групімайже вдвічі, а IL-6 — на 25,5% (р<0,05). Висновки. Збільшення прозапальних цитокінів у вагітних із ГПЗМ на тлі загрози раннього аборту може свідчити про зсув цитокіново- го профілю за цієї патології вагітності за запальним типом і вказує на тривалий перебіг ЗЗВСО до вагітності. Збільшення кортизолу та пролактину може свідчити про напруження стрес-реалізуючої ланки адаптаційних реакцій в умовах воєнного стану в Україні і призво­дити до раннього аборту. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним коміте­том зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.