Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/509
Полная запись метаданных
Поле DC | Значение | Язык |
---|---|---|
dc.contributor.author | Татарчук, Т.Ф. | - |
dc.contributor.author | Калугіна, Л.В. | - |
dc.contributor.author | Данилова, А.О. | - |
dc.date.accessioned | 2023-07-12T19:57:48Z | - |
dc.date.available | 2023-07-12T19:57:48Z | - |
dc.date.issued | 2019-06-17 | - |
dc.identifier.issn | 2309-4117 | - |
dc.identifier.uri | http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/509 | - |
dc.description.abstract | За останнє десятиріччя показник захворюваності на рак щитоподібної залози в Україні збільшився у 1,5 раза, а середній вік встановлення діагнозу серед жінок складає 36 років. Рак щитоподібної залози є найчастішим ендокринним раком, що зустрічається у 5–10% пацієнтів з вузлами щитоподібної залози. Папілярна карцинома складає 80% від усіх злоякісних новоутворень щитоподібної залози і зустрічається втричі частіше в жінок, ніж у чоловіків. Пік захворюваності в жінок спостерігається в 40–49 років, тоді як у чоловіків пік припадає на 60–69 років. Окрім встановлених факторів ризику, таких як жіноча стать, вплив іонізуючого випромінювання, доброякісна патологія щитоподібної залози в анамнезі, дефіцит або надлишок йоду в раціоні харчування, соматичні генні мутації BRAFV600E, RET/PTC, NTRK, актуальними залишаються дослідження ролі в розвитку канцерогенезу залози дисбалансу естрогенів і прогестерону та експресії чутливих до них рецепторів. Дослідження останніх років присвячені вдосконаленню діагностики раку щитоподібної залози, технікам оперативного втручання, подальшій терапії радіоактивним йодом і тривалості супресії тиреотропного гормону. Завдяки цьому хворі на папілярну карциному щитоподібної залози мають сприятливі прогнози, адже 5-річна виживаність складає більше ніж 98%. Згідно з даними Американської тиреоїдної асоціації, сучасний підхід до лікування папілярного раку щитоподібної залози складається з кількох етапів і залежить від групи ризику рецидиву в пацієнта. Так, відповідно до розміру пухлини, наявності локальних, віддалених метастазів, мутації BRAF V600E та ін. хворі поділяються на три групи: низького, середнього та високого ступеня ризику рецидиву. На першому етапі лікування проводять оперативне втручання (тиреоїдектомія або лобектомія) з подальшою патогістологічною верифікацією діагнозу, радіойод- діагностикою наявності метастазів, визначенням факторів ризику рецидиву і вирішенням питання щодо проведення другим етапом лікування курсу терапії радіоактивним йодом. Подальше ведення таких пацієнтів також залежить від групи ризику і полягає у довготривалій супресивній терапії тиреотропного гормону препаратами левотироксину. | uk_UA |
dc.publisher | Репродуктивна ендокринологія | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | DOI:;http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2018.47.20-24 | - |
dc.subject | Щитоподібна залоза, рак щитоподібної залози, радіойод-терапія, супресивна терапія. | uk_UA |
dc.subject | Thyroid gland, thyroid cancer, radioiodine therapy, suppressive therapy. | uk_UA |
dc.title | КАРЦИНОМА ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В ЖІНОК. ПОГЛЯД ГІНЕКОЛОГА | uk_UA |
dc.title.alternative | THYROID CARCINOMA IN WOMAN. GYNECOLOGIST VIEW | uk_UA |
dc.type | Other | uk_UA |
Располагается в коллекциях: | Відділення ендокринної гінекології |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Карцинома щитоподібної залози в жінок.pdf | 210,01 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.