Підліткова агресія, причини та фактори ризику

Abstract

Актуальність. Здоров’я дітей можна охарактеризувати як стан життєдіяльності, що відповідає біологічному віку дитини, гармонії функціонування систем організму і його взаємин з навколишнім середовищем, єдність психомоторних та інтелектуальних характеристик. Щороку зростає число неповнолітніх з агресивною поведінкою, що проявляється в асоціальних діях — порушенні громадського порядку, хуліганстві, вандалізмі. Як серйозний фактор ризику здоров’я підлітків розглядаються зміни у структурі харчування. Нераціональне харчування з точки зору сьогоднішніх реалій може бути не тільки причиною формування у дітей анорексії і булімії, але й сприятливим підґрунтям агресивної поведінки. Метою проведеного дослідження був пошук взаємозв’язків між агресивною поведінкою підлітків та можливими факторами впливу на неї. Матеріали та методи. Інформативною базою для проведення дослідження стала міжнародна програма ELSPAC (European Longitudinal Study of Parenthood And Childhood — Європейське довгострокове спостереження за батьківством та дитинством), її український фрагмент «Сім’я і діти України». Дослідження проводилось на підставі аналізу бази даних для двох окремо виділених груп (група підлітків, які мають прояви агресивної поведінки; група підлітків без проявів агресії). Була сформована релятивна база даних 864 підлітків віком 15–18 років. Результати. Проаналізовано низку показників харчової поведінки та виділено фактори ризику розвитку агресії. Виявлено вірогідно значимі показники різниці харчової поведінки підлітків агресивної та неагресивної груп. Так, підлітки агресивної групи, навіть отримавши відомості про порушення звичок харчування, не йшли до лікаря або нехтували його порадами. Характерним для них було неконтрольоване вживання їжі, відмова від вживання м’яса птиці, риби, яєць, часті перекуси їжею вуличного приготування, вживання енергетичних напоїв два або більше рази на тиждень. Серед вегетаріанців переважна більшість — це підлітки агресивної групи. Підлітки неагресивної групи вірогідно частіше мали правильний режим харчування — більшість із них не мали неконтрольованого потягу до їжі, тричі на день вживали гарячу їжу, не відмовлялися від вживання м’яса птиці, риби, яєць, ніколи або рідко користувалися їжею швидкого вуличного приготування, майже не відвідували заклади швидкого харчування.