Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/369
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorЖивецька-Денисова, А.А.-
dc.contributor.authorВоробйова, І.І.-
dc.contributor.authorТкаченко, В.Б.-
dc.contributor.authorРудакова, Н.В.-
dc.date.accessioned2021-05-14T16:33:50Z-
dc.date.available2021-05-14T16:33:50Z-
dc.date.issued2017-02-28-
dc.identifier.issn1992-5891-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/369-
dc.description.abstractМета — розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти передчасного переривання вагітності, на зменшення кількості ускладнень неонатального періоду та перинатальної смертності. Пацієнти та методи. Під спостереженням із приводу загрози переривання вагітності в акушерських клініках ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» у 2015–2016 рр. знаходились 153 жінки з факторами підвищеного ризику передчасного переривання вагітності, які пройшли молекулярно-генетичне обстеження (виконане на базі ДУ «Інститут молекулярної біології та генетики НАН України») на початку вагітності за певними медичними показаннями (невиношування в анамнезі). Вивчено особливості алельного поліморфізму генів системи детоксикації, фолатного обміну, факторів згортання крові, інтерлейкінів, рецепторів та функції ендотелію у жінок із не виношуванням, а також особливості їх взаємодії з гормональним, імунним і біохімічним гомеостазом. Для клінічної оцінки ефективності наданого лікування вагітні були поділені на групи: 1-ша група — 73 жінки, які отримали лише традиційну (гормональну та симптоматичну) терапію загрози переривання вагітності; 2-га група — 80 вагітних, які отримали рекомендовану терапію. Статистична обробка даних проведена з використанням кутового критерію перетворення Фішера. Показник ступеня вірогідності (Р) між двома порівняльними величинами вважався достовірним при значеннях Р<0,05. Середній вік обстежених жінок становив 33,4±5,2 року. Результати дослідження підтвердили мультифакторіальну природу невиношування вагітності. Завдяки використанню новітніх технологій у діагностиці та лікуванні загрози переривання вагітності вдалося знизити частоту передчасних пологів і мимовільних викиднів більш ніж на 11%. Застосування рекомендованої патогенетичної терапії дало змогу зменшити кількість ускладнень перебігу вагітності, сприяло її пролонгації до термінів, при яких життєспроможність новонароджених є значно вищою. Висновки. Найефективнішим методом попередження втрат вагітності є прегравідарна та преконцепційна підготовка. Особливу увагу слід приділяти ранньому, досимптомному виявленню жінок високого ризику розвитку невиношування вагітності.uk_UA
dc.publisherПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯuk_UA
dc.relation.ispartofseriesdoi;10.15574/PP.2017.70.91-
dc.subjectНевиношування вагітності, мультифакторіальна патологія, діагностика, профілактика, лікування.uk_UA
dc.subjectMiscarriage, multifactorial pathology, diagnostics, prophylactics, treatment.uk_UA
dc.subjectНевынашивание беременности, мультифакториальная патология, диагностика, профилактика, лечение.uk_UA
dc.titleНевиношування вагітності: сучасні підходи до діагностики, профілактики та лікуванняuk_UA
dc.title.alternativeMiscarriage of pregnancy: modern approaches to diagnostics, prevention, and treatmentuk_UA
dc.title.alternativeНевынашивание беременности: современные подходы к диагностике, профилактике и лечениюuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Располагается в коллекциях:Відділення наукових проблем невиношування вагітності



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.