Комплексний аналіз окремих факторів ризику в формуванні рекурентного перебігу інфекції сечової системи в дітей

Abstract

Мета роботи – комплексне вивчення факторів ризику для формування рекурентного перебігу ІСС у дітей із визначенням їхнього прогностичного значення як при однофакторному, так і при багатофакторному впливах. Матеріали та методи. Обстежили 2 235 дітей віком від 1 місяця до 18 років із різними нефрологічними захворюваннями. Оцінювання факторів ризику рекурентної ІСС проведено у 2 групах: із рекурентною ІСС – 1 (n = 447), без ІСС – 0 (n = 1788). До переліку досліджуваних чинників взято 14 ознак (Х 1 –Х 14 ): вік <1 року; жіноча стать; ГРВІ, ≥3 епізоди за 6 місяців; недиференційна дисплазія сполучної тканини; кістозні утворення нирок; уретерогідронефроз та інші аномалії розвитку; міхурово-сечовідний рефлюкс; нейрогенний сечовий міхур, енурез; синехії, фімоз; відсутність дегельмінтизації за останні 6 міс.; закреп або синдром подразненого кишківника; кристалурія, сольові утворення за даними УЗД; антибактеріальна терапія в найближчі 3 місяці; наявність резистентних урологічних штамів. Результати. Однофакторний аналіз дав змогу вилучити статистично невірогідні фактори ризику при їх окремому впливі. За результатами багатофакторного аналізу розробили множинну логістичну модель для персоніфікованого прогнозу повторного епізоду ІСС у дитини: odds = exp (0,712 × X 1 + 3,808 × X 2 + 6,982 × Х 6 + 2,248 × X 7 + 0,165 × Х 8 + 0,300 × X 9 + 0,200 × X 10 + 0,306 × X 11 + 0,196 × X 12 + 0,217 × X 13 + 0,440 × X 14 + (-3,489)), де Х n – змінна (або фактор), що дорівнює 1 у разі наявності фактора та 0 – за його відсутності. Математична модель регресії показала високу статистичну вірогідність та інформативність за результатами її апробації, χ 2 = 161,9, р < 0,001. Висновки. Такі фактори, як часті ГРВІ, недиференційна дисплазія сполучної тканини, кістозні утворення нирок не формували ризик повторного епізоду ІСС. Провідні позиції з-поміж факторів виникнення ІСС посідали: жіноча стать – підвищувала шанс ІСС у дитини майже у 12 разів (RR = 11,898 ± 0,252 [7,255; 19,514], р < 0,001), уретерогідронефроз – в 11 разів (RR = 10,968 ± 0,419 [4,825; 24,933], р < 0,001), міхурово-сечовідний рефлюкс – у 8 разів (8,308 ± 0,221 [5,380; 12,804], p < 0,05), вік <1 року – в 4 рази (RR = 3,73 ± 0,165 [2,702; 5,158], p < 0,05). Інші чинники мали свій вплив на розвиток ІСС тільки при їхній сукупній дії та підвищували ймовірність ІСС в 1,2–1,6 раза (р < 0,05).