Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/299
Название: До питання вітамін D-залежної регуляції локальних механізмів неспецифічного захисту в дітей із дисплазією сполучної тканини
Другие названия: On vitamin D-dependent regulation of local mechanisms of non-specific defense in children with connective tissue dysplasia
К вопросу витамин D-зависимой регуляции локальных механизмов неспецифической защиты у детей с дисплазией соединительной ткани
Авторы: Омельченко, Л.І.
Муквіч, О.М.
Лавренчук, О.В.
Ключевые слова: Вітамін D, дисплазія сполучної тканини, антимікробні пептиди, діти.
Vitamin D, connective tissue dysplasia, antimicrobial peptides, children.
Витамин D, дисплазия соединительной ткани, антимикробные пептиды, дети.
Дата публикации: 22-окт-2017
Издательство: Здоров’я дитини
Серия/номер: doi;10.22141/2224-0551.12.8.2017.119244
Краткий осмотр (реферат): Актуальність. Особливе значення в дітей при дисплазії сполучної тканини (ДСТ) може мати вплив активних метаболітів вітаміну D (ВD) на реакцію захисних неспецифічних механізмів слизових оболонок. Мета. Визначити концентрацію людського β-дефензину (HBD-2) і лізоциму в локальних секретах у дітей iз ДСТ з урахуванням забезпеченості організму ВD. Матеріали та методи. Обстежено 127 дітей 11–17 років iз фенотиповими проявами ДСТ з урахуванням забезпеченості ВD. Визначено 4 групи дітей: 1-ша — здорові діти з фізіологічним рівнем 25ОНD, 2-га — діти з помірними та вираженими ступенями ДСТ та з фізіологічними концентраціями ВD (75–100 нмоль/л), 3-тя — діти з ДСТ та недостатністю 25ОНD (50–75 нмоль/л), 4-та група — діти з ДСТ та дефіцитом вітаміну D (ДВD) (нижче 50 нмоль/л). В усіх дітей умiст HBD-2 визначали методом імуноферментного аналізу та лізоциму — за методикою з використанням сухого порошку одноденної культури Micrococcus lyzodeiticus у локальних секретах (слина, копрофільтрат (КФ)). Результати. При дослідженні HBD-2 у слині найбільш високі його концентрації виявлені в дітей 1-ї групи — 4,52 ± 0,06 нг/мл. У дітей 2-ї та 3-ї групи зареєстровані більш низькі концентрації HBD-2, а в дітей iз ДСТ та ДВD показники були найменшими — 3,88 ± 0,08 нг/мл. Найбільш високі рiвнi HBD-2 у КФ виявлені в 1-й групі — 81,14 ± 5,13 нг/мл. У групах дітей iз диспластичними проявами відмічається достовірна різниця даних (р ≤ 0,05) залежно від концентрації 25ОНD, при цьому найменші концентрації виявлені в групі ДВD — 52,63 ± 3,01 нг/мл. Найвищі показники лізоциму в КФ мали діти 1-ї (4,68 ± 0,10 мг/л) та 2-ї (4,41 ± 0,09 мг/л) груп. Проте найбільш низька концентрація лізоциму виявлена в дітей iз ДСТ та ДВD — 4,09 ± 0,08 мг/л. Визначається пряма залежність між концентраціями вітаміну D та лізоциму (r = 0,65). Висновки. Отримані результати свідчать про вітамін D-залежну регуляцію продукції антимікробних пептидів в епітеліоцитах слизової оболонки кишечника при дисплазії сполучної тканини. Вираженість порушень продукції HBD-2 та лізоциму в дітей iз ДСТ та ДВD обумовлює доцільність проведення корекції вітаміну D у цієї категорії пацієнтів.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/299
ISSN: 2224-0551
2307-1168
Располагается в коллекциях:Відділення дитячої ревматології та аутозапальних захворювань



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.