Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/204
Название: ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ В ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ В ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ
Другие названия: FEATURES OF HORMONAL HOMEOSTASIS IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE WITH UTERINE LEIOMIOMA IN THE DYNAMICS OF TREATMENT
ОСОБЕННОСТИ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗА У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ В ДИНАМИКЕ ЛЕЧЕНИЯ
Авторы: Корнацька, А.Г.
Трохимович, О.В.
Флаксемберг, М.А.
Ключевые слова: Лейоміома матки, гормональний гомеостаз, лікування, агоністи гонадотропного рилізинг-гормону, антагоністи рецепторів прогестерону, міфепристон, гозерелін, репродуктивний вік.
Uterine leiomyoma, hormonal homeostasis, treatment, gonadotropin-releasing hormone agonists, progesterone receptor antagonists, mifepristone, goserelin, reproductive age.
Дата публикации: 4-апр-2020
Издательство: Репродуктивна ендокринологія
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – визначити особливості гормонального гомеостазу в жінок із лейоміомою матки в динаміці лікування. Матеріали та методи. Досліджено гормональний статус 60 жінок віком 26–45 років із лейоміомою матки. 30 жінок отримували лікування антагоністом рецепторів прогестерону – міфепристоном у дозі 50 мг/добу протягом 3 місяців, 30 жінок – терапію агоністом гонадотропного рилізинг-гормону гозереліном у дозі 3,6 мг/добу протягом 3 менструальних циклів. Контрольну групу склали 20 здорових жінок репродуктивного віку. Результати. Наявність лейоміоми матки асоціювалась із відсутністю преовуляторного піку лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів на фоні відносного зростання концентрації естрадіолу у фолікулінову фазу менструального циклу та збільшення рівня прогестерону в периовуляторний період. Субклінічний гіпотиреоз встановлено у 23,3% жінок із лейоміомою матки, а гіперандрогенії змішаного генезу – у 13,3% жінок із міомою. У 21,7% пацієнток з лейоміомою матки відзначено відносне підвищення концентрації кортизолу, що свідчить про наявність хронічного стресу як одного з пускових механізмів патогенезу гормональних порушень за умов лейоміоми матки. Призначення міфепристону не впливало на сироваткові концентрації статевих гормонів і гонадотропінів, що свідчить про дію препарату виключно на локальному рівні. Застосування агоністів гонадотропного рилізинг-гормону призводить до гальмування функції осі гіпофіз-яєчники, проявляючись змінами гормонального гомеостазу у вигляді тимчасової гіпоестрогенії та гіпопрогестеронемії на фоні достовірного зниження рівня гонадотропінів, що має оборотний характер та дозволяє використовувати їх з метою відновлення репродуктивної функції в жінок із лейоміомою матки. Висновки. Встановлені зміни гормонального гомеостазу визначаються особливостями поєднання супутньої ендокринної патології та функціональним станом репродуктивної системи, а гіперпроліферативний процес виникає як наслідок дисфункції ендокринної системи в цілому. Міфепристон не викликає змін гормонального гомеостазу, а гозерелін призводить до стану гіпоестрогенії і гіпопрогестеронемії, що має тимчасовий оборотний характер.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/204
ISSN: 2309-4117
Располагается в коллекциях:Відділення реабілітації репродуктивної функції жінок



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.