Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/997
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПодольський, В.В.-
dc.contributor.authorАнтипкін, Ю.Г.-
dc.contributor.authorПодольський, Вл.В.-
dc.contributor.authorМедведовська, М.В.-
dc.contributor.authorЛівшиць, Л.А.-
dc.contributor.authorЕмір–Усеінова, Д.А.-
dc.date.accessioned2026-11-19T14:56:25Z-
dc.date.available2026-11-19T14:56:25Z-
dc.date.issued2024-03-12-
dc.identifier.issn2706-8757-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/997-
dc.description.abstractЦе дослідження акцентує на критичній важливості розуміння впливу епігенетичних факторів ризику на захворювання COVID-19 серед жінок фертильного віку. Мета — надати характеристику епігенетичних факторів впливу на жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, які перенесли коронавірусне інфікування, за результатами клініко-епідеміологічних досліджень. Матеріали та методи. Вивчено потенційні епігенетичні фактори ризику виникнення та прогресування COVID-19 у жінок репродук- тивного віку в місті Київ. Серед 100 жінок, які перенесли коронавірусне інфікування, поширено оригінальну комплексну анкету. Подальші обстеження та інтерв’ю проведено у 97 із цих жінок. Результати. Встановлено, що значна частка опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 12,4% жінок повідо- мили про нечастий вплив хімічно шкідливого середовища. Близько 12,4% вказали на постійне, а 10,3% — на періодичне нервове напруження, пов’язане з роботою. Крім того, 15,5% респондентів визначили нечасті фізичні небезпеки на своєму робочому місці, а 19,6% зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 4,1% часто і 4,1% інколи контактували зі шкідливими парами або хімічними речовинами на роботі. Епігенетичні фактори ризику визначені за допомогою клініко-генеалогічної карти. Професійні шкідливості були відсутні до та після інфікування COVID-19 у 35,0% і 33,0% жінок, відповідно. Щодо шкідливих звичок, то 9,3% і 2,1% жінок курили до та після інфікування COVID-19, тоді як 9,3% і 36,8% не вживали алкоголю. Перенесені захворювання, такі як краснуха та алергія, визначені як потенційні епігенетичні фактори в 3,1% і 11,3% жінок. Висновки. Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, які можуть прямо або опосередковано впливати на поширення коронавірусного інфікування в жінок, мешканок міста Київ, особливої уваги лікаря потребують такі: наявність контакту з фізичними та хімічними агентами, перенесені захворювання та стани (краснуха у 3,1% жінок, алергія у 11,3% і 13,4% жінок до та після хвороби). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.uk_UA
dc.publisherУкраїнський журнал Перинатологія і Педіатріяuk_UA
dc.relation.ispartofseriesDOI:;10.15574/PP.2024.97.17-
dc.subjectепігенетичні фактори, жінки, фертильний вік, фактори ризику, перенесене коронавірусне інфікування.uk_UA
dc.subjectepigenetic factors, women, fertile age, risk factors, coronavirus disease, transferred coronavirus infection.uk_UA
dc.titleХарактеристика епігенетичних факторів у жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, що перенесли коронавірусне інфікуванняuk_UA
dc.title.alternativeCharacteristic of epigenetic factors of fertile aged women residents of the Kyiv city of Ukraine who have undergone coronavirus infectionuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Відділення проблем здоров'я жінок фертильного віку

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
№ 17 302865-Article Text-699225-1-10-20240428.pdf179,48 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.