Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/988
Назва: Характеристика епігенетичних факторів COVID-19 жінок фертильного віку, мешканок Харківської області, що перенесли коронавірусне інфікування
Інші назви: Characteristic of epigenetic factors of COVID-19 of fertile aged women residents of the Kharkiv region of Ukraine who have undergone coronavirus infection
Автори: Подольський, В.В.
Антипкін, Ю.Г.
Подольський, Вл.В.
Уманець, Т.Р.
Лівшиць, Л.А.
Камінська, Т.М.
Емір—Усеінова, Д.А.
Ключові слова: епігенетичні фактори, жінки, фертильний вік, фактори ризику, коронавірусне захворювання.
epigenetic factors, women, fertile age, risk factors, coronavirus disease.
Дата публікації: 30-тра-2023
Видавництво: Український журнал Перинатологія і Педіатрія
Серія/номер: DOI:;10.15574/PP.2023.94.65
Короткий огляд (реферат): Мета — надати характеристику епігенетичних факторів COVID-19 жінок фертильного віку, мешканок Харківської області, що перенесли коронавірусне інфікування, за результатами клініко-епідеміологічних досліджень. Матеріали та методи. Вивчено потенційні епігенетичні фактори ризику виникнення та прогресування COVID-19 у жінок репродук- тивного віку в Харківській області. Серед 100 жінок, які заразилися вірусом, поширено оригінальну комплексну анкету, що охоплює широкий спектр медичних і соціально-біологічних факторів ризику. Подальші обстеження та інтерв’ю проведено у 26 з цих жінок. Анкета охоплювала широкий спектр запитань, у тому числі загальну інформацію, соціальний статус, умови праці, звички до куріння та вживання алкоголю, історію сексуального здоров’я, а також співбесіду. Результати. Встановлено, що значна частка опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 7,7% повідомили про регу- лярний, а 11,5% — про епізодичний вплив хімічно шкідливого середовища. Близько 19,2% вказали на постійне, а 34,6% — на періодич- не нервове напруження, пов’язане з роботою. Крім того, 7,7% респондентів визначили постійні фізичні небезпеки на своєму робочому місці, а 23,1% зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 3,8% постійно і 23,1% час від часу контактували зі шкідливи- ми парами або хімічними речовинами на роботі. Епігенетичні фактори ризику визначали за допомогою клініко-генеалогічної карти. Професійні шкідливості були відсутні до та після інфікування COVID-19 у 19,2% та 15,4% жінок, відповідно. Щодо шкідливих звичок, то 26,9% і 23,1% жінок не курили до та після інфікування COVID-19, тоді як 3,8% і 7,7% вживали алкоголь. Перенесені захворювання, такі як краснуха та хвороба Боткіна, визначені як потенційні епігенетичні фактори у 3,8% жінок. Висновки. Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, які можуть прямо чи опосередковано впливати на поширення коронавірусного інфікування в жінок мешканок Харківської області, особливої уваги лікаря потребують такі: наявність контакту із фізичними та хімічними агентами, перенесені захворювання та стани, наявність шкідливих звичок, що може мати значення для поширення захворювання у жінок. З’ясовано, що серед епігенетичних факторів COVID-19 мають значення перенесені захворю- вання та стани — краснуху перенесли 3,8% жінок до захворювання на COVID-19, хворобу Боткіна — 3,8% та 3,8% жінок до та після хвороби. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним коміте- том зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/988
ISSN: 2706-8757
Розташовується у зібраннях:Відділення проблем здоров'я жінок фертильного віку

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
№ 8 285155-Article Text-657661-1-10-20230726.pdf292,44 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.