Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/977
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАнтипкін, Ю.Г.-
dc.contributor.authorКирилова, Л.Г.-
dc.contributor.authorМірошников, О.О.-
dc.contributor.authorЮзва, О.О.-
dc.contributor.authorОржешковський, В.В.-
dc.contributor.authorНечай, А.Ф.-
dc.date.accessioned2026-11-18T13:10:16Z-
dc.date.available2026-11-18T13:10:16Z-
dc.date.issued2021-06-16-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/977-
dc.description.abstractУ статті представлено два клінічні випадки двох пацієнток з України з автосомно-рецесивною кінцівково-поперековою м'язовою дистрофією типу 2А з різним віком виникнення симптомів та відсутністю сімейного анамнезу, яка проявлялася поступовим виникненням проксимальної м'язової слабкості в усіх чотирьох кінцівках та стоншенням плечей, верхніх кінцівок і стегон. Обидві пацієнки мали підвищений рівень креатинфосфокінази та мутації c5050delA в гені CAPN3. Аналіз послідовності та тестування на делеції/дуплікації 159 генів із тестування на захворювання скелетних м’язів у 5-річної дівчинки виявив делецію екзону 8 (у гетерозиготній формі) та мутацію c5050delA (p.Thr184Argfs*36) (у гетерозиготній формі) гена CAPN3. Було проведено магнітно-резонансну томографію м’яких тканин проксимальних відділів нижніх кінцівок, яка показала ознаки симетричних атрофічних змін великого привідного м’яза, довгого й короткого привідних м'язів, півсухожильного м’яза стегна як прояви кінцівково-поперекової м'язової дистрофієї типу 2А. Гомозиготний, патогенний варіант мутації гена CAPN3 c .550del (p.Thr184Argfs*36) також був виявлений у 25-річної жінки. Тип 2А – найпоширеніша форма кінцівково-поперекової м’язової дистрофії, що становить близько 30% усіх випадків. LGMD2A викликається мутаціями гена CAPN3 і харак- теризується селективною атрофією та слабкістю м'язів проксимальних відділів кінцівок та м’язів верхнього й нижнього поясу. Вік виникнення м’язової слабкості надзвичайно мінливий: найчастіше – від 8 до 15 років, хоча він може коливатися в межах від двох до 50 років. Запідозрити діагноз можна за результатами клінічного огляду або біопсії м’язів. Аналіз крові на рівень креатинкінази в сироватці крові може також показати під- вищений рівень, який свідчить про проблеми з м’язами. Діагноз повинен бути підтверджений шляхом виявлення мутації гена CAPN3, який проводиться в зразку дезоксирибонуклеїнової кислоти з аналізу крові. На сьогоднішній день не існує спеціальних методів лікування кінцівково-поперекової м’язової дистрофії, проте ретельне лікування симптомів захворювання може поліпшити якість життя людини. При кінцівково-поперековій м’язовій дистрофії можуть виникати контрактури суглобів, тому рекомендується регулярна фізіотерапія.uk_UA
dc.publisherЦитування: Медичні перспективиuk_UA
dc.relation.ispartofseriesDOI:;10.26641/2307-0404.2021.3.242343-
dc.subjectкінцівково-поперекова м'язова дистрофія, ген CAPN3, прийом Говерса, проксимальна м’язова слабкість.uk_UA
dc.subjectlimb-girdle muscular dystrophy, CAPN3 gene, Gower’s sign, proximal muscle weakness.uk_UA
dc.titleАвтосомно-рецесивна кінцівково-поясна м’язова дистрофія типу 2А - два випадки в Україні з різним віком дебютуuk_UA
dc.title.alternativeAUTOSOMAL RECESSIVE LIMB-GIRDLE MUSCULAR DYSTROPHY TYPE 2A: TWO CASES IN UKRAINE WITH DIFFERENT AGE OF ONSETuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Відділення психоневрології для дітей з перинатальною патологією та орфанними захворюваннями



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.