Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/953
Назва: Сучасне лікування епілептичних енцефалопатій у дітей раннього віку: удосконалення прецизійного персоніфікованого напряму
Інші назви: Modern treatment of epileptic encephalopathies in young children: improvement of precision medicine
Автори: Кирилова, Л.Г.
Мірошников, О.О.
Абатуров, О.Є.
Медведовська, Н.В.
Антипкін, Ю.Г.
Бондаренко, Н.Ю.
Ключові слова: діти; персоналізована терапія; таргетна терапія; генетичні епілепсії; епілептичні енцефа- лопатії; секвенування наступної генерації; розлади нейророзвитку; туберозний склероз; синдром Драве.
children; personalized therapy; targeted therapy; genetic epilepsies; epileptic encephalopathies; next generation se- quencing; neurodevelopmental disorders; tuberous sclerosis; Dra- vet syndrome.
Дата публікації: 23-лип-2023
Видавництво: Здоров’я дитини
Серія/номер: DOI:;https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.5.2023.1610
Короткий огляд (реферат): Актуальність. Лікування епілептичних нападів у дітей раннього віку, особливо з епілептичними енцефалопатіями (ЕЕ), є складним завданням, яке в сучасних умовах вимагає застосування персоніфікованого прецизійного, превентивного медичного супроводу. Сучасний діагностичний алгоритм при ЕЕ обов’язково має включати генетичне обстеження методом секвенування наступного покоління (NGS), що дає можливість призначити таргетну терапію залежно від генетичної етіології розладу. У статті пода- но результати наукових досліджень ефективності застосування сучасної таргентної терапії епілептич- них енцефалопатій у дітей раннього віку з генетичною етіологією. Матеріали та методи. У дослідження було включено 58 дітей віком 0–3 роки з клінічними проявами епілептичних енцефалопатій, дебютом нападів на першому році життя зі встановленою генетичною етіологією. У всіх дітей були ідентифіковані патогенні варіанти в генах, пов’язаних з розвитком епілептичних нападів, за допомогою методу NGS. Дослідження включало оцінку неврологічного статусу, збір анамнезу, оцінку семіології та визначення типу нападів, оцінку розвитку і скринінг розладів аутистичного спектра у віці 18 і 24 міс., відеоелектроенцефалографію під час нічного сну, магнітно-резонансну томографію головного мозку, оцінку ефективності лікування, яке отримувала дитина. Результати. З 58 дітей з ЕЕ, яким були призначені протиепілептичні препарати, 10 дітей (17,2 %) отримували монотерапію, 40 дітей (69 %) отримували комбіновану тера- пію з двох протиепілептичних препаратів, а 8 дітей (13,8 %) — комбіновану терапію з трьох і більше протиепілептичних препаратів. Найчастіше застосовувалися леветирацетам (31 дитина), препарати солей вальпроєвої кислоти (20 дітей), топірамат (11 дітей) і вігабатрин (10 дітей). В усіх обстежених дітей з ЕЕ ми намагалися використовувати схеми таргетної (персоналізованої) протиепілептичної терапії, орієнтовані на генетичну етіологію розладу. У дітей з туберозним склерозом, викликаним мутаціями в генах TSC1 і TSC2, у схеми протиепілептичної терапії включався вігабатрин (50–150 мг/кг на день), який показав ефективність у 75,0 % дітей з інфантильними спазмами (9/12). При недостатній ефективності лікування додатково в схему лікування включалися кортикостероїди (адренокортикотропний гормон або преднізолон), які виявили ефективність у 66,7 % дітей (4/6). У дітей з мутаціями гена SCN1A застосовувалась комбінована терапія з включенням препаратів вальпроєвої кислоти, топірамату й клобазаму або вальпроатів з леветирацетамом і кортикостероїдами, яка показала ефективність у зниженні частоти нападів у 100 % дітей.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/953
ISSN: 2224-0551
2307-1168
Розташовується у зібраннях:Відділення психоневрології для дітей з перинатальною патологією та орфанними захворюваннями



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.