Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/921| Назва: | Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі |
| Інші назви: | A history of vaginal microbiocenosis in pregnant women with various types of infertility |
| Автори: | Туманова, Л.Є. Коломієць, О.В. |
| Ключові слова: | мікробіоценоз піхви, вагітність після лікування безплідності, рН, бактеріоскопія, бактеріологічний метод. vaginal microbiocenosis, pregnancy after infertility treatment, pH, bacteroscopy, bacteriological method. |
| Дата публікації: | 5-чер-2020 |
| Видавництво: | Український журнал Перинатологія і Педіатрія |
| Серія/номер: | DOI:;10.15574/PP.2020.82.68 |
| Короткий огляд (реферат): | Наведено характеристику мікробіоценозу піхви у вагітних, які мали в анамнезі безплідність ендокринного і запального ґенезу, описано принципи бак- теріологічної діагностики. Мета — вивчити мікробіоценоз піхви під час вагітності в жінок з ендокринною та запальною безплідністю в анамнезі. Матеріали та методи. Вивчено стан мікрофлори під час вагітності у 420 жінок. В основу розподілу вагітних на групи покладено чинник безплідності: I група — 100 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група — 200 вагітних, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу, III група — 60 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (запального та ендокринного ґенезу), IV група (контрольна) — 60 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності. Усім жінкам під час вагітності проведено: визначення рН піхвового середовища, бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних виділень. Бактеріоскопію здійснено по мазках із піхви, пофарбованих за Грамом. Бактеріологічні дослідження виконано з використанням набору селективних диференціально-діагностичних поживних середовищ. Результати. У ході вивчення спектра вагінальної мікрофлори в жінок із різними видами безплідності в анамнезі відмічалося значне поширення пато- генних і факультативно-анаеробних бактерій у вагітних із поєднанням запального та ендокринного факторів (III група) і запального фактора безплід- ності в анамнезі (II група). Причому виявлені збудники були переважно в асоціаціях. Серед факультативно-анаеробних бактерій частіше висівалися грампозитивні коки: коагулазонегативні стафілококи, зеленасті стрептококи, α- і γ-гемолітичні — у 12 (20%) вагітних III групи, у 37 (18,5%) пацієн- ток II групи, у 8 (8%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Патогенні коки: Staphylococcus aureus, β-гемолітичні види роду Stre- ptococcus (S. pyogenes, S. agalactia) були у 15 (25%) вагітних III групи, у 50 (25%) пацієнток II групи, у 12 (12%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Кишкова флора: E. coli та інші бактерії роду Enterobacteriaceae виявлялися у 23 (38,3%) вагітних III групи, у 95 (47,5%) пацієнток II групи, у 27 (27%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Enterococcus spp. зустрічались у 17 (28,3%) вагітних III групи, у 55 (27,5%) пацієнток II групи, у 10 (10%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Гриби роду Candida виявлялися у 30 (50%) вагітних III групи, у 90 (45%) пацієнток II групи, у 30 (30%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 5 (8,3%) жінок. Gardnerella vaginalis зустрічалася у 10 (16,7%) вагітних III групи, у 30 (15%) пацієнток II групи, у 10 (10%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Mycoplasma homi- nis виявлялася у 7 (11,7%) вагітних III групи, у 9 (4,5%) пацієнток II групи, у 2 (2%) обстежених I групи. Ureaplasma urealiticum виявлялася у 8 (13,3%) вагітних III групи, у 10 (5%) пацієнток II групи, у 2 (2%) обстежених I групи. Trichomonas vaginalis зустрічалася тільки у 1 (1,7%) вагітних III групи та у 2 (1%) пацієнток II групи. У контрольній групі не виявлялися Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Trichomonas vaginalis. Висновки. У вагітних із різними видами безплідності в анамнезі спостерігаються асоціативні форми бактеріальної контамінації пологових шляхів і проявляються різними варіантами патології мікробіоценозу. Виявлено такі умовно-патогенні мікроорганізми: Staphylococcus aureus та epidermidis, Escherichia coli, дріжджеподібні гриби роду Candida, Corynebacterium, мікоплазми, уреаплазми; патогенні — Тrichomonas vaginalis. Порушення нормального мікробіоценозу приводить до інфекційно-запальних захворювань генітального тракту і, відповідно, до ускладнень вагітно- сті та пологів, інфікування новонароджених, тому слід своєчасно виявляти інфекційний процес і проводити патогенетичне лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/921 |
| ISSN: | 2706-8757 |
| Розташовується у зібраннях: | Відділення профілактики і лікування гнійно-запальних захворювань в акушерстві |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Мікробіоценоз 2020.pdf | 134,02 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.