ФАКТОРИ РИЗИКУ ВЕНОЗНОЇ ТРОМБОЕМБОЛІЇ В ЖІНОК

Abstract

Наукові роботи останніх років наочно продемонстрували важливість розгляду різних клінічних завдань з позиції гендерного підходу, оскільки патогенез захворювань і метаболізм медикаментозних препаратів відрізняється в жінок і чоловіків. У даній статті представлений огляд сучасної наукової літератури, присвяченої етіології та факторам ризику венозної тромбоемболії в жінок. Спектр факторів, що призводять до венозної тромбоемболії, надзвичайно широкий – крім таких відомих провокуючих тромбоутворення факторів, як іммобілізація, онкопатологія, прийом естрогеновмісних препаратів, існує безліч менш відомих, але натомість здатних відіграти критичну роль впливів, таких як прийом певних негормональних лікарських засобів. Особливу увагу приділено даним останніх досліджень і ключовим позиціям консенсусних документів провідних професійних спільнот з питань профілактики венозної тромбоемболії на тлі прийому комбінованих гормональних контрацептивів і менопаузальної гормональної терапії, а також зв’язку з венозною тромбоемболією таких поширених патологій, як метаболічний синдром і синдром полікістозних яєчників. За останні роки відбулася переоцінка деяких факторів ризику венозної тромбоемболії, значно розширилися уявлення про спадкові і набуті форми тромбофілії, які можуть бути причиною ускладнень вагітності або впливати на менеджмент гінекологічних захворювань. У жінок в таких клінічних ситуаціях, як консультування з питань планування сім’ї і вагітності, ведення вагітності, планування оперативного лікування і госпіталізації, призначення менопаузальної замісної терапії, глюкокортикоїдів, а також низки негормональних препаратів ретельна всебічна оцінка поєднання чинників ризику венозної тромбоемболії дозволяє попередити розвиток цієї небезпечної патології шляхом корекції плану ведення і застосування сучасних антикоагулянтів. Мета статті – ознайомити лікарів із новими теоретичними положеннями, що допомагають осмислити причини виникнення венозних тромбозів та провести оцінку їхніх ризиків в акушерстві та в гінекологічних хворих, які перебувають під амбулаторним наглядом або отримують лікування в стаціонарі.