ВПЛИВ ОЖИРІННЯ НА РОЗВИТОК ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ В ЖІНОК РІЗНОГО ВІКУ

Abstract

Останні наукові дослідження свідчать, що жирова тканина – не пасивне депо метаболізму, як вважалося раніше, а активний ендокринний орган. Патологічні процеси, що відбуваються в жировій тканині при її гіпертрофії під час набору ваги, вважають ланками канцерогенезу у більш ніж 20% видів злоякісних пухлин, у тому числі раку ендометрію та молочної залози. Метою дослідження було вивчення впливу надмірної ваги (ІМТ > 30) на розвиток гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку і в менопаузі. Ретроспективно було проаналізовано історії хвороб 62 пацієнток з 2016 по 2018 рр. з діагнозами гіперплазія ендометрія без атипії та гіперплазія ендометрія з атипією за даними патогістологічного дослідження після гістероскопії. В залежності від репродуктивного статусу та індексу маси тіла було відокремлено чотири групи пацієнток. Отримані дані продемонстрували, що в жінок із ожирінням відсоток атипової гіперплазії (65,9%) був достовірно вищим, ніж у жінок з нормальною масою тіла (28,6%). У молодих жінок із надмірною вагою відсоток атипової гіперплазії склав 57,9%, в той час як при ІМТ < 30 – 16,7%. У жінок менопаузального віку з ІМТ > 30 відсоток атипової гіперплазії досягав 68,2%, в той час як при ІМТ < 30 – 33,3% . У жінок менопаузального віку з ІМТ > 30 відсоток атипової гіперплазії складав 64,9%, в той час як у молодих жінок з ІМТ > 30 – 48%. Результати дослідження свідчать про те, що атипова гіперплазія ендометрія частіше виявляється за наявності надмірної маси тіла, а ризик її розвитку серед повних жінок менопаузального віку вищий порівняно з повними молодими жінками. Оскільки вірогідність прогресїї раку ендометрія збільшується в 45 разів протягом 1 року, якщо діагноз гіперплазії ендометрія підтверджується гістологічно, корекція ваги є методом профілактики розвитку атипових змін в ендометрії у будь-якому віці.