ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ. ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ

Abstract

Метою описаного в статті дослідження було вивчення ефективності використання мікронізованого прогестерону в лікуванні передменструального синдрому. Було досліджено 68 жінок репродуктивного віку від 18 до 40 років (середній вік 31,2 ± 5,3 роки) з передменструальним синдромом легкого та середнього ступеня вираженості. Досліджувані жінки були розподілені методом рандомізації на дві групи: група лікування (n = 35) та група контролю (n = 33). Групи дослідження були зіставні за віком та формами передменструального синдрому. Пацієнтки групи лікування отримували терапію препаратом «Прогінорм ОВО» по 200 мг на день з 16 до 25 дня менструального циклу протягом трьох циклів. Препарат «Прогінорм ОВО» був вибраний з урахуванням його властивостей, які подібні до властивостей природного ендогенного прогестерону за наявності гестагенного, антиестрогенного та легкого антиандрогенного й альдостеронового впливу. Жінки групи контролю не отримували медикаментозних засобів лікування. Для полегшення стану пацієнткам обох груп були рекомендовані немедикаментозні заходи: оптимізація режиму праці та відпочинку, збалансоване харчування, активний спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями. Автори дослідження дійшли висновку, що застосування мікронізованого прогестерону є доцільним та ефективним у лікуванні основних проявів передменструального синдрому, особливо стосовно больових проявів, змін в поведінці та симптомів затримки рідини в організмі. При цьому термін лікування проявів передменструального синдрому доцільно продовжувати до 6 місяців, профілактуючи швидке відновлення симптоматики після припинення курсу терапії.