Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/586
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorТатарчук, Т.Ф.-
dc.contributor.authorКосей, Н.В.-
dc.contributor.authorЗанько, О.В.-
dc.contributor.authorЮско, Т.І.-
dc.date.accessioned2025-07-28T16:17:42Z-
dc.date.available2025-07-28T16:17:42Z-
dc.date.issued2018-12-16-
dc.identifier.issn2309-4117-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/586-
dc.description.abstractВ структурі гінекологічної захворюваності жінок постменопаузального періоду частота гіперпроліферативної патології ендометрія складає близько 60–70%. Поліпи ендометрія – досить часта гінекологічна патологія для жінок усіх вікових категорій, однак переважна їх більшість діагностується у віці 40–60 років. За даними низки досліджень, частота поліпів ендометрія складає 39,2–69,3%, і поліпоз ендометрія займає перше місце в структурі внутрішньоматкової патології в постменопаузі. З огляду на важливу роль запалення в етіології поліпів ендометрія та ризик інфекційних ускладнень в післяопераційному періоді виникає необхідність у комплексному підході до обстеження та лікування даної патології. На сьогоднішній день стандартом діагностики поліпів ендометрія вважається УЗ діагностика та гістероскопія. Однак застосування гістероскопічної методики в пацієнток постменопаузального періоду має низку обмежень, які передусім пов’язані з можливою появою анестезіологічних та хірургічних ускладнень. З віком в організмі жінки відбуваються атрофічні зміни статевої сфери, які часто є причиною формування стенозу та облітерації цервікального каналу, що підвищує ризик травм при його бужуванні і може призвести до формування «хибного» ходу та навіть перфорації матки. Це обумовлює більш складний перебіг післяопераційного періоду, що характеризується больовим синдромом, наявністю субфебрилітету, гематометри тощо. Крім того, з огляду на зростання в постменопаузі частоти екстрагенітальної патології та метаболічного синдрому, під час оперативних втручань та в післяопераційному періоді збільшується ризик тромботичних ускладнень. У статті представлено обґрунтування доцільності проведення протизапальної терапії в післяопераційному періоді в пацієнток у постменопаузі після гістерорезектоскопічного видалення поліпів. Ризик виникнення ускладнень запального характеру після гістероскопії є досить високим і складає 3–10%. Обґрунтовано доцільність застосування комбінованої схеми лікування поліпів ендометрія в даного контингенту пацієнток з використанням ферментного комплексу Дістрептаза®, який дозволяє зменшити вираженість та тривалість больового синдрому, знижує ризик розвитку субфебрилітету та формування гематометри.uk_UA
dc.publisherРепродуктивна Ендокринологіяuk_UA
dc.relation.ispartofseriesDOI:;http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2018.44.8-14-
dc.subjectполіп ендометрія, запалення, протизапальна терапія.uk_UA
dc.subjectendometrial polyp, inflammation, anti-inflammatory therapy.uk_UA
dc.titleПОЛІПОЗ ЕНДОМЕТРІЯ: ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇuk_UA
dc.title.alternativeENDOMETRIAL POLYPS: OPTIMIZATION OF ANTI-INFLAMMATORY THERAPYuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Располагается в коллекциях:Відділення ендокринної гінекології



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.