Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/586
Название: | ПОЛІПОЗ ЕНДОМЕТРІЯ: ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ |
Другие названия: | ENDOMETRIAL POLYPS: OPTIMIZATION OF ANTI-INFLAMMATORY THERAPY |
Авторы: | Татарчук, Т.Ф. Косей, Н.В. Занько, О.В. Юско, Т.І. |
Ключевые слова: | поліп ендометрія, запалення, протизапальна терапія. endometrial polyp, inflammation, anti-inflammatory therapy. |
Дата публикации: | 16-дек-2018 |
Издательство: | Репродуктивна Ендокринологія |
Серия/номер: | DOI:;http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2018.44.8-14 |
Краткий осмотр (реферат): | В структурі гінекологічної захворюваності жінок постменопаузального періоду частота гіперпроліферативної патології ендометрія складає близько 60–70%. Поліпи ендометрія – досить часта гінекологічна патологія для жінок усіх вікових категорій, однак переважна їх більшість діагностується у віці 40–60 років. За даними низки досліджень, частота поліпів ендометрія складає 39,2–69,3%, і поліпоз ендометрія займає перше місце в структурі внутрішньоматкової патології в постменопаузі. З огляду на важливу роль запалення в етіології поліпів ендометрія та ризик інфекційних ускладнень в післяопераційному періоді виникає необхідність у комплексному підході до обстеження та лікування даної патології. На сьогоднішній день стандартом діагностики поліпів ендометрія вважається УЗ діагностика та гістероскопія. Однак застосування гістероскопічної методики в пацієнток постменопаузального періоду має низку обмежень, які передусім пов’язані з можливою появою анестезіологічних та хірургічних ускладнень. З віком в організмі жінки відбуваються атрофічні зміни статевої сфери, які часто є причиною формування стенозу та облітерації цервікального каналу, що підвищує ризик травм при його бужуванні і може призвести до формування «хибного» ходу та навіть перфорації матки. Це обумовлює більш складний перебіг післяопераційного періоду, що характеризується больовим синдромом, наявністю субфебрилітету, гематометри тощо. Крім того, з огляду на зростання в постменопаузі частоти екстрагенітальної патології та метаболічного синдрому, під час оперативних втручань та в післяопераційному періоді збільшується ризик тромботичних ускладнень. У статті представлено обґрунтування доцільності проведення протизапальної терапії в післяопераційному періоді в пацієнток у постменопаузі після гістерорезектоскопічного видалення поліпів. Ризик виникнення ускладнень запального характеру після гістероскопії є досить високим і складає 3–10%. Обґрунтовано доцільність застосування комбінованої схеми лікування поліпів ендометрія в даного контингенту пацієнток з використанням ферментного комплексу Дістрептаза®, який дозволяє зменшити вираженість та тривалість больового синдрому, знижує ризик розвитку субфебрилітету та формування гематометри. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/586 |
ISSN: | 2309-4117 |
Располагается в коллекциях: | Відділення ендокринної гінекології |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Поліпи ендометрію оптимізація протизапальної терапії. Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Занько О.В., Юско Т.І..pdf | 277,68 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.