Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/559
Название: СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ОРГАНОЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ МІОМИ МАТКИ
Другие названия: MODERN POSSIBILITIES OF ORGAN-SPARING TREATMENT OF UTERINE FIBROID
Авторы: Косей, Н.В.
Татарчук, Т.Ф.
Плаксієва, К.Д.
Власенко, О.А.
Мельник, К.Є.
Токар, Г.А.
Ключевые слова: Міома матки, емболізація маткових артерій, міомектомія, органозбережувальне лікування, органозбережувальні консервативні методики.
Uterine fibroids, embolization of uterine arteries, myomectomy, organ-preserving conservative methods, organ-preserving treatment.
Дата публикации: 30-дек-2024
Издательство: Репродуктивна Ендокринологія
Серия/номер: DOI:;http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2024.75.17-23
Краткий осмотр (реферат): Міома матки – це доброякісна пухлина з клітин міометрія, яка під дією багатьох екзо- та ендогенних чинників отримує потенціал до швидкого багатолокалізаційного росту, прогресування клінічної симптоматики, впливу на фізичне та ментальне здоров’я жінок із погіршенням якості життя жінки. Нерідко перешкоджає реалізації репродуктивної функції, спричиняючи непліддя та невиношування вагітності. Незважаючи на доступність та різноманіття методик консервативного лікування, методикою вибору лікування міоми матки великого розміру часто залишається гістеректомія, яка назавжди позбавляє жінку можливості дітонародження. У статті представлено опис клінічного випадку успішного органозбережувального лікування жінки з міомою матки гігантського розміру. Було застосовано комбіноване трьохетапне лікування: І етап – введення у медикаментозну менопаузу за допомогою ін’єкції агоністів гонадотропного рилізинг- гормону (гозерелін 10,8 мг – препарат Золадекс підшкірно); ІІ етап – емболізація маткових артерій на тлі медикаментозної менопаузи; ІІІ етап – лапаротомна консервативна міомектомія з одномоментною абдомінопластикою. На тлі медикаментозної менопаузи через місяць після введення 10,8 мг гозереліну відбулося зменшення об’єму матки з 3257 до 2798 см 3 (на 14%) та об’єму вузла з 1362 до 1065 см 3 (на 21,8 %). Після емболізації маткових артерій продовжилось зменшення об’єму матки та вузла до 2424 см 3 (на 25%) та 876 см3 (на 35%) відповідно. Через місяць після емболізації маткових артерій здійснена лапаротомна міомектомія з абдомінопластикою, після чого об’єм матки зменшився до 782 см 3 (на 76% від початкового розміру), а через 2 місяці після операції матка скоротилась до 58 см 3 , що свідчить про її зменшення на 98,2% від початкового об’єму. На період післяопераційної реабілітації з метою запобігання виникненню аномальних маткових кровотеч, рецидивування міоми матки та задля забезпечення ефективної контрацепції пацієнтці встановлено левоноргестрелвмісну внутрішньоматкову систему. Висновки. Органозбережувальні консервативні методики є безпечною і доступною опцією лікування міоми матки для пацієнток із нереалізованими репродуктивними планами. Описана комбінація методів дає можливість зберегти матку та реалізувати дітородну функцію.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/559
ISSN: 2309-4117
Располагается в коллекциях:Відділення ендокринної гінекології



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.