ІМУНОЦИТОХІМІЧНИЙ СКРИНІНГ ПАПІЛОМАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ В ЖІНОК: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ

Abstract

Обґрунтування. Вірус папіломи людини (ВПЛ) – основна причина виникнення раку шийки матки в жінок. Рання діагностика вірусного ураження багатошарового плоского епітелію шийки матки є надзвичайно важливою для своєчасного лікування та запобігання розвитку раку. Для діагностики папіломавірусної інфекції та уражень шийки матки за сучасними європейськими та американськими протоколами проводиться визначення ВПЛ методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та за допомогою традиційного ПАП-тесту. Альтернативним методом діагностики папіломавірусної інфекції може слугувати імуноцитохімічний (ІЦХ) скринінг. Мета роботи: обґрунтування доцільності використання ІЦХ-скринінгу як альтернативного методу діагностики вірусного ураження епітелію шийки матки. Матеріали та методи. У роботі досліджувався цитологічний матеріал від 60 пацієнток віком 23–60 років. Усі випадки були поділені на дві групи: група 1 – 30 випадків у пацієнток, у яких методом ПЛР був виявлений ВПЛ, група 2 – 30 випадків у пацієнток, у яких ВПЛ методом ПЛР не був виявлений. Усім пацієнткам було проведено кольпоскопію із відбором цитологічного матеріалу, ІЦХ-дослідження цитологічного матеріалу з клоном антитіл до ВПЛ BSB-66 з подальшою світловою мікроскопією зразків, ПЛР-тестування на ВПЛ та, за необхідності, патогістологічне дослідження. Результати. Виявлена статистично вірогідна закономірність між результатами ІЦХ та ПЛР-тестування: 100% негативних ПЛР результатів збіглися із негативними результатами ІЦХ-діагностики. Що ж до позитивних результатів, то збіг було зафіксовано в 73,33% випадків. Висновки. Проведене дослідження показало, що ІЦХ-метод визначення ВПЛ дає можливість викреслити категорію жінок, у яких не лише спостерігається ВПЛ, але й відбулася його інкорпорація в клітини епітелію шийки матки, що може супроводжуватися певними змінами з ризиком розвитку інтраепітеліальної неоплазії. Більший збіг позитивної ІЦХ-реакції на ВПЛ з аномальними даними кольпоскопії та підтвердженням наявності інтраепітеліальних змін за допомогою патогістологічних досліджень свідчить про інформативність методу як предиктора розвитку диспластичних змін шийки матки.