Клініко-анамнестичні особливості та якість життя жінок з патологією ендометрія на фоні міоми матки

Abstract

Обстежено 325 жінок 35-55 років, які страждають на різні форми патології ендометрія. Виявлено, що у 110 (33,8%) пацієнток мало місце поєднання патології ендометрія і міоми матки. Вони склали основну групу (група ММ), у референтну групу увійшли 215 жінок без міоми матки (група К). Встановлено, що для групи ММ характерна підвищена екстрагенітальна захворюваність: значно частіше відзначалися кардіопатії (p<0,009), гіпертонічна хвороба (p<0,03), ожиріння III-IV ступеня (p<0,006), залізодефіцитна анемія (p<0,02), вегето-судинна дистонія (p<0,03) і хвороби нервової системи (p<0,01). Наявність міоми матки пов'язана з підвищеним, ризиком рецидивів гіперпластичних процесів ендометрія. Отримані дані дозволяють припустити, що в патофізіології міоми матки в жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку з патологією ендометрія соматичні та соматоформні захворювання відіграють більш істотну роль, ніж. супутня або раніше перенесена генітальна патологія. У пізньому репродуктивному віці і пременопаузі патологічні зміни ендометрія поєднуються з міомою матки в кожної третьої пацієнтки. На розвиток міоми матки соматичні фактори чинять більший вплив, ніж репродуктивні. Наявність міоми є додатковим, критерієм зниження якості життя й обтяжує прогноз лікування патології ендометрія в пізньому репродуктивному віці і пременопаузі.