Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/293
Название: Органозберігаючі принципи реконструктивних оперативних втручань при атрезії тонкої кишки ІV типу у новонароджених дітей
Другие названия: Organ-preserving principles of reconstructive surgery for type IV intestinal atresia in newborns
Органосохраняющие принципы реконструктивных оперативных вмешательств при атрезии тонкой кишки IV типа у новорожденных детей
Авторы: Слєпов, О.К.
Мигур, М.Ю.
Пономаренко, О.П.
Ключевые слова: Множинна атрезія тонкої кишки, поздовжня звужувальна ентеропластика, хірургічне лікування, новонароджена дитина.
Multiple intestinal atresia, longitudinal tapering enteroplasty, surgical treatment, infant.
Множественная атрезия тонкой кишки, продольная энтеропластика, хирургическое лечение, новорожденный ребенок.
Дата публикации: 11-мар-2020
Издательство: Хірургія дитячого віку
Серия/номер: doi;10.15574/PS.2020.66.21
Краткий осмотр (реферат): Атрезія тонкої кишки є найбільш розповсюдженою причиною природженої кишкової непрохідності у новонароджених дітей. Завдяки розвитку неонатальної хірургії, виживання малюків з цією патологією значно покращилось, особливо при атрезіях І–ІІІа типу, проте оперативне лікування атрезій ІІІ b–IV типу і досі залишається складною проблемою. Насамперед це обумовлено підвищеною частотою розвитку синдрому короткої кишки, який, за даними різних авторів, спостерігається у 6–32% таких пацієнтів. Клінічний випадок. Наявність низької кишкової непрохідності у плода діагностовано на 28-ту тижні гестації. Через шість годин після народження проведено оперативне лікування: лапаротомію, резекцію та анастомозування множинно атрезованих сегментів тонкої кишки, виведення ентеростом за Мікулічем. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився розвитком бактеріально-грибкового сепсису. У міжопераційному періоді проводилось повне парентеральне харчування та введення кишкового вмісту з привідної стоми у відвідну для забезпечення безперервності пасажу кишкового вмісту по шлунково-кишковому тракту. На 36-ту добу життя проведено другий етап оперативного лікування: релапаротомію, вісцероліз, санацію абсцесу підпечінкового простору, поздовжню звужувальну ентеропластику, закриття ентеростом. Шляхом застосування комбінації поздовжньої звужувальної ентеропластики дилатованого проксимального та множинного анастомозування дистальних атрезованих сегментів досягнуто збереження загальної довжини тонкої кишки до 50,0 см. У віці 10 місяців дитина досягла повної ентеральної автономії. Висновки. Профілактика синдрому короткої кишки у новонароджених дітей з інтестинальною атрезією ІV типу полягає у дотриманні органозберігаючих принципів оперативного лікування. Для збереження довжини тонкої кишки найбільш доцільною є комбінація технік відповідної ентеропластики проксимальної та множинного анастомозування дистальної атрезованих кишок. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/293
ISSN: 2304-0041
Располагается в коллекциях:Відділення хірургічної корекції вроджених вад розвитку у дітей



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.