Хірургічне лікування неускладненого гастрошизису

Abstract

Дотепер залишаються невирішеними питання щодо оптимального способу хірургічного лікування неускладнених форм (НУФ) гастрошизису (ГШ). Мета: дослідити частоту, ефективність хірургічного лікування при застосуванні різних видів оперативних втручань, а також перебіг післяопераційного періоду при НУФ ГШ. Матеріали і методи. Проведено проспективне дослідження 54 новонароджених дітей з ГШ, які були оперовані за методом «хірургії перших хвилин», у період з 2006 р. по 2017 р. Усіх пацієнтів з ГШ було розподілено на дві групи. До І групи увійшли діти з НУФ ГШ (n=41), до ІІ зараховано новонароджених, у яких діагностовано асоційований ускладнений ГШ (n=13). Результати. Із 54 новонароджених з ГШ, 41 (75,9%) дитина мала НУФ ГШ. У дітей з НУФ ГШ було виявлено достовірно меншу частоту післяопераційних хірургічних ускладнень, сепсису, часу до досягнення повного ентерального харчування та госпіталізації (Р<0,05). У цих дітей при проведенні пластики дефекту передньої черевної стінки (ПЧС) достовірно рідше застосовувались заплати (р=0,03). Пластика ПЧС місцевими тканинами з первинним формуванням мінімальної вентральної грижі призводить до зменшення частоти розвитку абдомінального компартмент-синдрому. Висновки. Неускладнені форми ГШ зустрічаються у 75,9% новонароджених з цією вадою. Пластика дефекту ПЧС місцевими тканинами з первинним формуванням мінімальної вентральної грижі у дітей з НУФ ГШ є оптимальним способом хірургічного лікування цієї вади розвитку за відсутності та помірній вісцеро-абдомінальній диспропорції (ВАД). При виразній ВАД доцільно проводити етапну комбіновану пластику ПЧС.