ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

Abstract

Мета дослідження – Вивчити особливості перебігу субмукозної лейоміоми матки залежно від типу вузлів і ефективність індивідуалізованого підходу до хірургічного лікування. Матеріали і методи. Обстежено 38 жінок репродуктивного віку зі субмукозною лейоміомою матки, яким проведено оперативне лікування шляхом гістерорезектоскопії або лапаротомії. Вибір тактики залежав від розмірів, локалізації вузлів та репродуктивних планів пацієнток. Результати. Для субмукозної лейоміоми матки характерні порушення менструального циклу у вигляді надмірних менструацій (89,5%), дисменореї (52,6%) та аномальних матковх кровотеч (15,8%). Вагітності в анамнезі були у 81,6% жінок, з яких у 87,1% мали місце одні або двоє пологів. На репродуктивні втрати вказували 16,1%, безплідність – 26,3% хворих. Штучні аборти були у 68,4% жінок. Гістерорезектоскопія проведена 31 хворій. У двох випадках з метою контролю і гемостазу після народження великих вузлів 0 типу. У 24 хворих (82,8%) вузли видалено одномоментно, у 5 хворих (17,2%) – у два етапи. Такий підхід дав змогу зменшити частоту порушень менструальної функції майже в чотири рази, а больового синдрому – у п’ять разів, і сприяв настанню вагітності у 50,3% випадків. Висновки. Субмукозна лейоміома матки має симптомний перебіг і потребує хірургічного лікування. Гістерорезектоскопія є методом вибору, а індивідуалізований підхід до вибору тактики у кожному випадку сприяє нормалізації менструальної функції у 70,6% і настанню вагітності – у 50,3% жінок.