Порушення антимітохондріальної толерантності у пацієнток з множинними репродуктивними втратами

Abstract

Мітохондрії – напівавтономні органели, які мають часткову структурну схожість з бактеріальним еволюційним симбіотичним попередником, що і є потенційним джерелом ризику виникнення імунного конфлікту. Виявлено асоціацію репродуктивних ускладнень з антимітохондріальною відповіддю до фосфоліпіду кардіоліпіну та білка теплового шоку HSP60. Вироблення організмом антитіл до кардіоліпіну часто асоціюється з порушеннями репродуктивної функції і є найпоширенішим фактором неуспішності іВФ. Гуморальна відповідь на HSP60 потенціюється внаслідок хламідійної інфекції. Ми виявили, що антитіла до кардіоліпіну та HSP60 достовірно частіше зустрічаються у поєднанні. така асоціація анти-HSP60 та антифосфоліпідні антитіла (АФА), імовірно, формує протоаутоімунний фенотип з продукуванням аутоантитіл до мітохондріальних компонентів. цей фенотип несприятливий для імплантації. Він, імовірно, спричинений генетичною схильністю до т-незалежного продукування аутоантитіл. АФА асоціюються з репродуктивними порушеннями, проте досить часто зустрічаються у нормальній популяції, на відміну від анти-HSP60 антитіл, які не виявляють у пацієнтів без множинних неуспішних імплантацій. це дає можливість визначити АФА як «гіпердіагностичний», а антитіла до HSP60 – «гіподіагностичний» маркери репродуктивних порушень. Їх поєднання відкриває можливість для створення нових діагностичних підходів до прогнозування репродуктивних порушень.