СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕНДОМЕТРІЇ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Abstract

Резюме. У сучасній гінекологічній практиці гіперпроліферативні процеси в ендометрії (поліпи тіла матки (ПТМ) та гіперплазія ендометрія (Ге)) посідають одне з провідних місць у структурі захворювань жіночої статевої сфери, маючи доволі варіабельну клінічну симптоматику, нерідко поєднуючись з іншою гіперпроліферативною патологією матки, що вкрай утруднює вибір підходів до лікування таких випадків. Досі неоднозначними є кількісні статистичні дані щодо зв’язків між віковими періодами життя жінки та наявністю у неї гіперпроліферативних процесів в ендометрії (ГППе) і їх ролі у порушенні репродуктивного здоров’я. Мета дослідження – проаналізувати опубліковані результати досліджень багатьох авторів, що присвячені патогенетичним аспектам та діагностиці гіперпроліферативних процесів в ендометрії. розглянути етіологію змін, що можуть призводити до виникнення такої патології, та їх вплив на тактику ведення пацієнток. Матеріали і методи. У роботі наведено аналіз етіологічних чинників та патогенетичних факторів у виникненні гіперпроліферативних процесів в ендометрії у жінок репродуктивного віку. Встановлено високий рівень поєднання гіперпроліферативних процесів в ендометрії та міометрії. Визначено роль гормонального дисбалансу, порушення імунної відповіді при гіперплазії ендометрія, наведено дані щодо асоціації поліпів тіла матки із хронічними запальними процесами жіночої статевої сфери, спричининеми як мікробними, так і вірусними агентами. Результати досліджень та їх обговорення. Під час пошуку можливих взаємозв’язків між гіперплазією ендометрія та запальним процесом було встановлено, що тригерна роль у виникненні простої гіперплазії ендометрія належить системній та подальшій локальній гіперестрогенемії, разом з тим, як роль запальних процесів ендометрія є більш вагомою у виникненні складної та атипової гіперплазії ендометрія, що може розглядатися як фактор прогресування та розвитку, можливо, навіть збільшуючи ризик розвитку злоякісних перевтілень. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених проблемам гіперпроліферації ендометрія, гістогенетичні механізми розвитку різноманітних патологічних станів ендометрія (гіперплазія, поліпи тіла матки) досі остаточно не вивчено. сучасні постулати радять визнавати розвиток ГППе як результат порушення рівноваги між процесами проліферації та апоптозу, що регулюються клітинними та позаклітинними компонентами на молекулярному рівні. Дані щодо розповсюдження якісних гіперпроліферативних захворювань матки серед жіночого населення різних вікових груп вказують на необхідність провести подальші наукові пошуки. Тому одним із пріоритетних напрямків є робота з вивчення патогенетичних механізмів, що передують клінічним проявам розвитку патологічних процесів в ендометрії. Висновки. аналізуючи дані наукової літератури щодо етіопатогенетичних чинників, що містяться в основі розвитку гіперпроліферативних процесів в ендометрії, можна зробити висновок, що це є складні, багатоетапні, гормональні, проліферативно-апоптотичні та запальні механізми, реалізація яких відбувається не без участі генетичних факторів.