ДІАГНОСТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ВАГІТНИХ

Abstract

Мета дослідження – з’ясувати частоту інфікування B. burgdorferi sensu lato (s. l.), A. phagocytophilum, Babesia spp. і вірусом кліщового енцефаліту (ВКЕ) вагітних Тернопільщини. Матеріали та методи. Обстежено 43 вагітних на 22–27-му тижнях вагітності, які мали патологію вагітності. В сироватці крові визначали специфічні антитіла класів IgM та IgG до B. burgdorferi s. l. методом ІФА, а також ДНК B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum та РНК Babesia spp. і ВКЕ в крові вагітних за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Результати дослідження та їх обговорення. Специфічні антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzeli, B. garinii) за допомогою ІФА виявлено у сироватках крові 41,9 % вагітних. Методом ПЛР ДНК B. burgdorferi s. l. знайдено в крові 9,3 % вагітних; ДНК A. phagocytophilum – у 6,9 %, РНК Babesia spp. – у 4,7 %, РНК ВКЕ – у 4,7 %. Висновок. Виявлення нуклеїнових кислот збудників кліщових інфекцій у вагітних із патологією вагітності, ймовірно, свідчить про можливу причетність зазначених збудників до виникнення цієї патології. Можливе інфікування вагітних при вживанні термічно не обробленого молока кіз і великої рогатої худоби.