DSpace Собрание:

Сучасні підходи до ведення вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням плода

2016-04-21T00:00:00Z

Название: Сучасні підходи до ведення вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням плода Авторы: Мілєвський, О.В. Краткий осмотр (реферат): Хронічний запальний процес в ендометрії є однією з основних причин порушення менструальної функції, невиношування вагітності, безпліддя, невдалих спроб екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), гіперпластич- них процесів ендометрію та сексуальної дисфункції: Захворюваність хронічним ендометритом, за даними різ них авторів, варіює в широких межах - від 0,2 до 66,3%, становлячи в середньому 14%. Вагітність, що не роз вивається, у 100% випадків супроводжується і обумовлена хронічним, переважно аутоімунним, ендометритом (FIGO,2006).

ЛЕЙОМІОМА МАТКИ І ВАГІТНІСТЬ

2013-04-24T00:00:00Z

Название: ЛЕЙОМІОМА МАТКИ І ВАГІТНІСТЬ Авторы: Мілєвський, О.В. Краткий осмотр (реферат): Епідеміологія. Кількість жінок фертильного віку з лейоміомою матки ста новить 25—ЗО %, а серед вагітних це захворювання спостерігається в 4—8 % ви падків. Найчастіше лейоміома матки розвивається в жінок віком 26—35 років, останнім часом помітна тенденція до “помолодшання” захворювання. Етіологія і патогенез. Лейоміома матки — це гормонально залежна стро- мальна доброякісна пухлина, розвиток якої пов’язаний з порушеннями в сис темі гіпоталамус—гіпофіз—надниркові залози—яєчники—матка. Крім того, її виникнення зумовлюють інші чинники як екзогенного, так і ендогенного похо дження (інфекція, шкідливі фактори навколишнього середовища, психоемоцій ний вплив та ін.). Якщо раніше вважали, що основну роль в ініціації росту лейо- матозних вузлів відіграють естрогени, то останніми роками встановлено, що ріст лейоматозних вузлів можуть стимулювати і прогестини, а естрогени при цьому відіграють допоміжну роль.

ВАГІНАЛЬНИЙ МІКРОБІОМ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МАТКИ

2025-07-06T00:00:00Z

Название: ВАГІНАЛЬНИЙ МІКРОБІОМ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МАТКИ Авторы: Шевчук, О.В. Краткий осмотр (реферат): Вагінальна мікробіота відіграє важливу роль в здоров’ї жінок репродуктивного віку із гіперпроліферативними захворюваннями матки (ГПЗМ), зокрема, з аденоміозом, лейоміомою матки, поліпами та/або гіперплазією ендометрія. Мета дослідження: в ивчити особливості вагінального мікробіому у вагітних жінок із гіперпроліферативними захворюваннями матки. Матеріали та методи. У нашому дослідженні ми вивчали вагінальний мікробом у 680 вагітних жінок репродуктивного віку, які спостерігались і розроджені у ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України» протягом 2018-2024р. Із них до першої, основної групи увійшло 517 вагітних жінок із поєднанням ГПЗМ, які включали: ендометріоз матки (аденоміоз), лейоміому матки, поліпи ендометрія, залозисту гіперплазію ендометрія. Поліпи ендометрія та залозиста гіперплазія ендометрія були видалені до вагітності під час гістероскопії. 82 вагітні без ГПЗМ склали 2 групу порівняння та 81 здорова вагітна – 3 контрольну групу. Дослідження проспективне, когортне рандомізоване. Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень GCNICN (1996р.) згідно з біометричними нормами з дотриманням принципів конфіденційності та етики (витяг з протоколу № 5 від 24.06.2020р. засідання комісії з біоетики та деонтології ДУ»ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»). Статистичне оброблення результатів дослідження проводили з використанням стандартних програм Microsoft Ехсеl 5,0 та Statistica 6,0. Параметричні методи застосовували для кількісних ознак з нормальним розподілом. Описувальна статистика включала в себе розрахунок середніх арифметичних величин (М), середньоквадратичне відхилення (SD) та 95% довірчий інтервал (ДІ 95%). Відмінності середніх величин вважали значущими з рівнем ймовірності не менше 95% (р<0,05). Результати. Встановлено, що нормоценоз у вагітних жінок із ГПЗМ був виявлений у 40,8% обстежених. У вагітних із ГПЗМ частіше виявляли Ureaplasma urealyticum (18,3%), Mycoplasma genitalium (11,1%), CMV (61,8%) та HSVI (87,3%). Chlamydia trachomatis виявлялась у 4,9% вагітних із ГПЗМ. Якщо у 2018-2020 рр. Ureaplasma urealyticum та Mycoplasma genitalium виявлялись в середньому у 31% вагітних із ГПЗМ, то в 2021-2024 рр. – у 9% жінок, Chlamydia trachomatis виявлялась у 2018-2020 рр. у 17%, в 2021-2024 рр. – в 3% вагітних із ГПЗМ. Виявлено збільшення контамінації піхви представниками облігатної анаеробної мікрофлори (20,3%) в основному за рахунок Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae на фоні дефіциту лактобацил (p<0,05). Спектр аеробної умовно-п атогенної мікрофлори в мікробіоті піхви вагітних жінок із ГПЗМ характеризувався переважанням Escherichia Coli (27,8%), Streptococcus virіdans 20,0%, Streptococcus faecalis 19,3%. Висновки. У вагітних жінок із гіперпроліферативними захворюваннями матки (аденоміозом, лейоміомою матки; перенесеними до вагітності поліпами ендометрію та/або гіперплазією ендометрію) виявлено порушення мікробіоценозу піхви, що проявлялось збільшення контамінації піхви представниками облігатної анаеробної та аеробної умовно- патогенної мікрофлори на фоні дефіциту лактобацил.

ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ

2022-06-23T00:00:00Z

Название: ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ Авторы: Шевчук, О.В.; Дубчак, А.Є.; Корнацька, А.Г. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – вивчити особливості ускладнень першого триместру вагітності у жінок із лейоміомою матки, які не оперувались до вагітності порівняно з тими, яким була проведена консервативна міомектомія. Матеріали та методи. Обстежено 514 вагітних жінок, із них 456 мали лейоміому (перша, основна група). 351 вагітна з лейоміомою були без хірургічного лікування до вагітності (1а підгрупа) та 105 вагітних були після консервативної міомек- томії (59 пацієнток було після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної – субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б підгрупа), 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії (1в підгрупа)). Групу порівняння склали 82 вагітні жінки без лейоміоми з ускладненнями вагітності. До контрольної, 3 групи, увійшла 81 вагітна жінка без лейоміоми та без ускладнень вагітності. Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать про те, що загроза переривання ва- гітності в ранні терміни, ретрохоріальна гематома, низька плацентація частіше зустрічались у жінок з лейоміомою, ніж в групі, яким була проведена консервативна міомектомія до вагітності. Залежно від проведеного лікування лейоміоми вагініт частіше зустрічався у вагітних 1а підгрупи – майже у кожної третьої пацієнтки, який потребував санації. У вагітних 1б та 1в підгрупи – майже у кожної п’ятої. Можливо, на фоні інфекційного фактора у вагітних основної групи виникала загроза переривання вагітності. Висновки. Проведені дослідження свідчать про необхідність консервативної міомектомії у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі, що дає можливість зменшити ускладнення перебігу першого триместру вагітності.