Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження)

Abstract

Кількість вагітних реципієнток ниркового трансплантата зростає та буде зростати в Україні та світі, ураховуючи розвиток трансплантології. Такі пацієнтки належать до групи високого ризику, проте чітке розуміння та адекватне оцінювання описаних у літературі прогностичних факторів дозволить перейти від заборони й залякування до етапу підтримки материнства та надання висококваліфікованої медичної допомоги жінкам із трансплантованою ниркою. У даній статті представлено два клінічні випадки вагітності та пологів у жінок із нирковими трансплантата- ми, зафіксованих у відділенні внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України». Обидві пацієнтки звернулись по допомогу у малому терміні вагітності з алотрансплантатами нирки, що функціонували 4 та 5 років відповідно. Анамнез першої вагітної без особливостей, тоді як друга пацієнтка вже мала епізод гострого відторгнення трансплан- тата в анамнезі та перенесла ретрансплантацію органа від матері. Крім того, її анамнез був обтяжений інфікуванням вірусними гепатитами B та С, а також недостатнім рівнем імуносупресії. Функція трансплантата в обох жінок була задовільною, кожна з них хворіла на вторинну нефрогенну анемію. Корекція імуносупресії в обох пацієнток була складною, особливо у терміні 28 тиж, що пов’язано з гемодилюцією вагітних. Обидві жінки перенесли епізод інфек- ційного захворювання сечовивідних шляхів, з чим стикаються близько 40 % вагітних реципієнток нирки. У доношеному терміні перша вагітна була практична здорова та не мала показань до абдомінального розродження, проте через клінічно вузький таз пологи були завершені шляхом технічно складного у таких випадках кесарева розтину. У другому випадку останні тижні вагітності були ускладнені гіпертензією не плацентарного генезу та по- гіршенням функції трансплантата, що стало показанням до кесарева розтину у терміні 38 тиж. У післяпологовий період функція нирки почала відновлюватись. Стан обох новонароджених був задовільний. Отже, попри обнадійливі результати виношування вагітності серед пацієнток із трансплантованою ниркою, збері- гається підвищений ризик акушерських ускладнень та несприятливих перинатальних наслідків. Міждисциплінарне спостереження зі своєчасною корекцією виявлених порушень функції трансплантата, моніторингом імуносупресив- ної терапії, профілактикою передчасних пологів, ретельним контролем артеріального тиску та адекватним феталь- ним моніторингом дозволяє сподіватись на сприятливі акушерські та перинатальні наслідки у даної групи пацієнток.