ДОЦІЛЬНІСТЬ ІМУНОЦИТОХІМІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ МАРКЕРА MUM1 У ПАП-ТЕСТАХ МЕТОДОМ РІДИННОЇ ЦИТОЛОГІЇ З МЕТОЮ ДІАГНОСТИКИ ХРОНІЧНОГО ЦЕРВІЦИТУ

Abstract

Мета дослідження: вивчення доцільності використання імуноцитохімічного дослідження з визначенням експресії маркера MUM1 в ПАП-тестах методом рідинної цитології для діагностики хронічного цервіциту. Матеріали та методи. Досліджено цитологічний матеріал від 50 пацієнток віком 23–60 років із запальними змінами шийки матки. Усім пацієнткам проведено гінекологічний огляд із забором цитологічного матеріалу, цитологічне дослідження зразків методом світлової мікроскопії, імуноцитохімічне дослідження зразків із клоном антитіл до MUM1 з подальшою світловою мікроскопією зразків, ПЛР-тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ), виявлення збудників захворювань, що передаються статевим шляхом; за показаннями виконана кольпоскопія з біопсією та подальшим патогістологічним дослідженням. Усім пацієнткам призначалося етіотропне лікування, через 3 місяці після якого був проведений повторний гінекологічний огляд та цитологічне дослідження. Результати. У всіх 50 пацієнток за результатами цитологічного дослідження відповідно до системи Bethesda (2014) встановлено ASC-US. ПЛР-тестування підтвердило ВПЛ лише у 8 (16,0%) жінок, тоді як у 42 (84,0%) результати були негативними, що свідчило про реактивний характер цитологічних змін на тлі хронічного запалення. Після етіотропної протизапальної терапії та відновлення мікробіоценозу піхви у всіх ВПЛ-негативних пацієнток цитологічний висновок змінився на NILM, підтвердивши запальне, а не ВПЛ-асоційоване походження виявлених змін. Імуноцитохімічне дослідження на MUM1 виявило позитивну ядерну експресію плазматичних клітин за істинного хронічного цервіциту (середня кількість MUM1-позитивних клітин становила 1,14 на 10 полів зору), тоді як у пацієнток із ВПЛ-інфекцією експресія була відсутня. Це свідчить про високу специфічність даного маркера щодо хронічного цервіциту. Водночас значна частка негативних результатів (44,0–66,7%) і висока варіабельність показників (середнє значення 1,14, середнє відхилення 1,78) вказують на недостатню чутливість методу. Статистично значущого зв’язку між кількістю MUM1-позитивних клітин та етіологією інфекційного процесу не встановлено. Висновки. Поєднання рідинної цитології, ПЛР-тестування на ВПЛ, мікробіологічного дослідження та імуноцитохімічного визначення експресії MUM1 може покращити диференційну діагностику хронічного цервіциту та реактивних змін епітелію шийки матки. Етіотропне та протизапальне лікування з подальшим відновленням нормальної вагінальної мікробіоти залишається важливим для лікування запальних захворювань шийки матки.