Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/784
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЖабченко, І.А.-
dc.contributor.authorЛіщенко, І.С.-
dc.date.accessioned2026-10-22T20:34:09Z-
dc.date.available2026-10-22T20:34:09Z-
dc.date.issued2022-09-03-
dc.identifier.issn2309-4117-
dc.identifier.urihttp://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/784-
dc.description.abstractРизик виникнення затримки розвитку плода (ЗРП) підвищений у жінок, які перенесли гострі інфекції, а також у вагітних із гінекологічною патологією та ендокринними захворюваннями. Свій негативний внесок у розвиток ЗРП робить і недостатнє харчування жінки. Частота ЗРП у популяції дуже варіабельна і залежить від низки причин: у здорових вагітних ЗРП реєструють у 3–5% випадків, при обтяженому акушерсько-гінекологічному діагнозі та ускладненій вагітності – у 10–25%. Морфофункціональні зміни в хоріоні/плаценті у вагітних із COVID-19 на тлі постковідного ендотеліїту є основним патогенетичним чинником розвитку прееклампсії, ЗРП, антенатальної загибелі плода та порушеного стану плода й новонароджених. Достатнє насичення організму вагітної донатором оксиду азоту L-аргініном і головним кофактором обміну жирних кислот у клітинах L-карнітином поряд із покращенням мікроциркуляції та корекцією гіповолемічних порушень у фетоплацентарному комплексі можна вважати одним з реальних шляхів профілактики ЗРП у жінок у постковідному періоді. Виконано огляд наукової літератури щодо патогенезу, діагностики, впливу на життя та здоров’я новонародженого із ЗРП у жінок після перенесеного COVID-19, а також можливостей медикаментозної корекції плацентарної дисфункції під час вагітності. Проведений аналіз літературних джерел і власний клінічний досвід дають змогу констатувати, що після перенесеної під час вагітності коронавірусної інфекції одним із частих та загрозливих ускладнень для подальшого розвитку дитини є формування плацентарної дисфункції та ЗРП. Один зі шляхів профілактики цих станів – насичення організму жінки донатором оксиду азоту L-аргініном ще з етапу прегравідарної підготовки, що забезпечить адекватний ангіогенез і розвиток ембріонa/плода. У разі появи додаткових чинників ризику, як-от коронавірусна хвороба, може бути корисною комплексна терапія із застосуванням препаратів, що покращують мікроциркуляцію та реологічні властивості крові (Реосорбілакт), у комбінації з донатором оксиду азоту та L-карнітином як ендотелійпротективним засобом (Тіворель).uk_UA
dc.publisherРепродуктивна ендокринологіяuk_UA
dc.relation.ispartofseriesDOI:;10.18370/2309-4117.2022.65.44-52-
dc.subjectвагітність, коронавірусна хвороба, постковідний ендотеліїт, ускладнення, затримка розвитку плода, плацентарна дисфункція, ендотелій, оксид азоту, L-карнітин, сорбітол, профілактика.uk_UA
dc.subjectpregnancy, coronavirus disease, complications, post-COVID endotheliitis, fetal growth retardation, placental dysfunction, endothelium, nitric oxide, L-carnitine, sorbitol, prevention.uk_UA
dc.titleЗАТРИМКА РОСТУ ПЛОДА ЯК УСКЛАДНЕННЯ ПОСТКОВІДНОГО ЕНДОТЕЛІЇТУ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ, ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИuk_UA
dc.title.alternativeFETAL GROWTH RETARDATION AS A COMPLICATION OF POST-COVID ENDOTHELIITIS: CAUSES, CONSEQUENCES, WAYS OF PREVENTIONuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Відділення патології вагітності та пологів

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
РЕ ЗРП, ендотеліїт.pdf312,11 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.