Особливості психоемоційного стану вагітних із вродженими вадами серця

Abstract

Вроджена вада серця (ВВС) - це патологія, що характеризується порушенням будови серця. Вагітні з ВВС по­требують допомоги мультидисциплінарної команди лікарів до, під час та після вагітності. Кількість вагітних із ВВС зросла протягом останніх десятиліть. Стрес є невід’ємною складовою сучасного життя, і особи з ВВС мають вищий ризик виникнення емоційних, поведінкових і соціальних проблем. Сучасні дослідження вказують на необхідність комплексного підходу до ведення вагітності в жінок із ВВС на всіх етапах. Мета дослідження: аналіз психоемоційного стану вагітних із ВВС. Матеріали та методи. Обстежено 180 вагітних із ВВС. Основна група (ОГ) - 150 жінок: підгрупа А - 30 вагітних із неоперованими вадами серця та серцевою недостатністю (СН) ІІ-ІІІ функціонального класу (ФК) за класифіка­цією New York Heart Association (NYHA) і легеневою гіпертензією, підгрупа Б - 60 вагітних з оперованими ВВС та СН II-III ФК, підгрупа В - 60 вагітних із неоперованими вадами серця та СН І ФК. Контрольна група (КГ) - 30 жі­нок із фізіологічним перебігом вагітності без встановленої кардіальної патології. Для психологічного тестування за­стосовували спостереження, бесіду, інтерв’ю, а також методики, що визначають рівень депресивності (тест PHQ-9), тривожності (тест Спілбергера) та емоційної прив’язаності між матір’ю та плодом. Статистична обробка результатів і графічне оформлення проводилися за допомогою програм Microsoft Excel 2016 та Statistica 10 for Windows. Результати. У 74% жінок (n = 37) підгрупи Б спостерігали знижений настрій, підвищену плаксивість, що може бути пов’язано з тривалим перебуванням у стаціонарі. Для жінок КГ характерний підвищений рівень реактивної тривожності за нормального рівня особистісної тривожності. У 100% жінок підгрупи А виявлено страх смерті під час або після пологів. 33,3% (n = 10) жінок цієї підгрупи майже не планують своє майбутнє, тоді як 66,7% (n = 20) вагіт­них мають впевненість у тому, що все буде добре, але сподіваються на допомогу близьких. У 18% (n = 27) жінок ОГ спостерігали підвищені показники депресивності за тестом PHQ-9, а у 22% (n = 33) - граничні значення. Аналіз ма­люнків учасниць дослідження виявив спільні ознаки: підвищену тривожність, невпевненість у собі та конфліктність. Висновки. Психоемоційний стан вагітних із ВВС потребує не лише медичного, а й психологічного супроводу. У зв’язку з цим виникає гостра потреба в розробці програми психологічного супроводу та комплексної підготовки до пологів для жінок із цією патологією.