ПЕРВИННИЙ АЛЬДОСТЕРОНІЗМ І ВАГІТНІСТЬ

Abstract

Стаття присвячена огляду наукових публікацій, у яких досліджено первинний альдостеронізм (ПА), а також його особливості під час вагітності. ПА – найпоширеніша причина вторинної артеріальної гіпертензії. Існує мало даних стосовно ПА під час вагітності. ПА характеризується надмірною продукцією альдостерону, що призводить до гемодинамічних змін в організмі, зокрема – появи артеріальної гіпертензії. Дослідження останніх років продемонстрували, що близько 88% аденом можуть мати мутації генів, які беруть участь у регуляції синтезу альдостерону: KCNJ5, CACNA1D, ATP1A1, ATP2B3 та CTNNB1. ПА являє собою реніннезалежну гіперсекрецію альдостерону, що дотепер залишається недостатньо діагностованою причиною гіпертензії. Своєчасна діагностика та лікування сприяє позитивному перебігу цієї хвороби. Під час вагітності зміни активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи можуть уповільнювати встановлення діагнозу. Ризик поєднаної прееклампсії в пацієнток із діагностованим первинним альдостеронізмом може бути навіть вищим, ніж у жінок із хронічною первинною артеріальною гіпертензією з оцінюваним ризиком приблизно 17–25%. З огляду на відсутність стандартів лікування, ведення вагітностей, описаних у наукових публікаціях, відрізняється. Проте, з урахуванням сучасних знань, можливі такі рекомендації: • вагітність повинна бути програмованою, а ПА необхідно контролювати, наскільки це можливо без використання спіронолактону, до початку вагітності; • якщо однобічне ураження надниркової залози встановлено до вагітності, потрібно виконати адреналектомію; • антигіпертензивні препарати, дозволені для використання під час вагітності, як-от метилдопа, β-блокатори, слід застосовувати в період планування вагітності; • необхідно припинити приймання спіронолактону до зачаття. Можна застосовувати діуретик, який був призначений до вагітності, або ввести діуретик у ситуації неконтрольованої гіпертензії. У статті також представлено власний клінічний випадок трьох вагітностей в однієї жінки з ПА, їхній перебіг та результат. Лише перша вагітність ускладнилася прееклампсією, а діагноз ПА встановлено за 5 років після перших пологів. Усі вагітності завершилися народженням живих доношених дітей.