ОСТЕОПОРОЗ: аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування

Abstract

Відповідно до визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), остеопороз (ОП) − системне захворювання скелета, яке характеризується низькою мінеральною масою кістки, порушенням її мікроархітектоніки, що пов’язано зі зменшенням кількості трабекул, їх витонченням та втратою зв’язку, зменшенням товщини кортикального шару кістки і збільшенням її пористості, що призводить до збільшення ламкості кісток і підвищення ризику переломів. Значимість проблеми ОП як для медицини, так і для соціально-економічної сфери життя суспільства неухильно зростає. Остеопороз є фактором розвитку переломів, так само як гіпертонія – інсульту, а гіперхолестеринемія – серцево-судинних захворювань. Нині, після хвороб серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету, ОП посідає четверте місце. Оскільки більшість людей з остенопенією і остеопорозом все ще перебувають у працездатному віці і активно роблять внесок в економіку, втрата продуктивності та збільшення витрат на охорону здоров'я, спричинені цими захворюваннями, переломами і навіть смертями, можуть стати важким економічним та соціальним тягарем. Приблизно кожна четверта людина, яка перенесла перелом стегна, вмирає протягом року. Також з передчасною смертністю пов'язані і інші види переломів.