СКРИНІНГ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ З ПОГЛЯДУ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

Abstract

Мета огляду: визначити роль сімейного лікаря в профілактиці раку шийки матки та оцінити можливі перешкоди й перспективи для такої ролі; розглянути можливості використання штучного інтелекту в процесі оцінювання результатів рідинної цитології; визначити можливі ефекти впровадження інноваційних технологій у методики проведення цервікального скринінгу. Матеріали та методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Пошук релевантних джерел здійснювався в міжнародних наукометричних базах даних: PubMed, Scopus, Web of Science, DOAJ, опублікованих від 2016 до 2026 року включно. Аналіз даних літератури. Більшість жінок із цільових груп, які підлягають цервікальному скринінгу, мають уявлення щодо вірусу папіломи людини, але недооцінюють його провідної ролі у розвитку раку шийки матки. Внаслідок цього вони в той чи інший спосіб уникають участі в програмах скринінгу, посилаючись на різноманітні причини (логістична, комунікаційна, фінансова тощо). Додатковим фактором є недостатні обізнаність і переконаність лікарів щодо можливостей корекції зазначених причин. Серед компетентностей сімейного лікаря (і первинної ланки медичної допомоги загалом) особливо виділяється проактивний моніторинг пріоритетних цільових груп та їх організація. Окремо варто виділити можливість самостійного забору матеріалу пацієнткою, що суттєво полегшує процес скринінгу та збільшує охоплення жінок. Наступним аспектом є якість виконання лабораторної діагностики. Можливою є більша частота помилок через втому спеціаліста внаслідок великого обсягу механічної роботи. З огляду на суттєвий розвиток штучного інтелекту, використання якого дає змогу досягти високого рівня достовірності в аналізі типових візуальних патернів, стає можливим залучати спеціалістів виключно до розгляду спірних або складних випадків, що покращує загальний рівень діагностики. Висновки. Розвиток та впровадження дієвої організаційно-функціональної моделі роботи первинної ланки (особливо лікаря загальної практики – сімейної медицини) має бути пріоритетним в умовах обмежених ресурсів системи охорони здоров’я. Це дасть змогу збільшити охоплення, підвищити прихильність населення до турботи про своє здоров’я та посилити авторитетність слів медичних працівників. Звісно, це буде неможливо без належної освіти (зокрема, у сфері соціалізації та комунікації) медичних працівників. Інтеграція штучного інтелекту та методу рідинної цитології знижує ризик пропуску передракових станів, підвищує якість діагностики та формує довіру до результатів аналізу не лише в жінок, які проходять обстеження, а й у населення загалом.