ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНОГО СТАТУСУ ПРИ СИНДРОМІ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

Abstract

Мета дослідження: оцінити вплив комплексу Квінофолік (міо-інозитол 500 мг, D-хіро-інозитол 12,5 мг, метилтетрагідрофолат 250 мкг) на функцію яєчників, метаболічний статус та біохімічну гіперандрогенію в жінок із класичною фенотиповою формою синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та інсулінорезистентністю. Матеріали і методи. Проведено відкрите порівняльне дослідження за участю 60 жінок раннього/активного репродуктивного віку з діагнозом СПКЯ (класична фенотипова форма) і лабораторно підтвердженою інсулінорезистентністю, розподілених на 2 групи: основна отримала рекомендації з модифікації способу життя відповідно до клінічних настанов 2018 р., а також препарат Квінофолік в дозі 2 капсули на добу; група контролю отримала аналогічні рекомендації з модифікації способу життя і препарат фолієвої кислоти, аналогічний компоненту комплексного препарату групи дослідження, протягом 6 місяців. Кінцевими точками дослідження були: тривалість міжменструальних проміжків та наявність УЗ ознак овуляції, що відбулась; динаміка індексу НОМА, співвідношення окружності талії/стегон, індексу вільного тестостерону. Результати. Наприкінці третього місяця лікування в основній групі було зареєстроване статистично значуще скорочення міжменструальних проміжків: 45,6 ± 3,2 дня проти 68,9 ± 8,2 днів до лікування. Наприкінці шостого місяця лікування середня тривалість міжменструальних проміжків в основній групі склала 32,6 ± 2,8 дня. Середній показник міжменструальних проміжків в основній групі статистично значуще відрізнявся від групи контролю: 45,6 ± 3,2 дня проти 68,2 ± 5,6 днів наприкінці 3-го місяця і 32,6 ± 2,8 дня проти 56,6 ± 4,8 дня наприкінці шостого місяця. В контрольній групі середня тривалість міжменструальних проміжків наприкінці третього місяця не показала статистично значущої динаміки. Динаміка зменшення окружності талії/стегон в основній і контрольній групах була зіставною, але зміни при порівнянні показників до та наприкінці дослідження не були статистично значущими в обох групах. Водночас в основній групі було зареєстроване синхронне зі зменшенням співвідношення окружності талії/стегон статистично значуще зниження показників індексу НОМА та індексу вільного тестостерону. В групі контролю, незважаючи на значний ефект модифікації способу життя в окремих учасниць, середні значення цих показників не продемонстрували статистично значущих змін. Висновки. Результати дослідження, об’єднані з наявним пулом даних про ефективність комбінованого застосування ізомерів інозитолу в співвідношенні міо-інозитол/D-хіро-інозитол = 40:1, підтверджують доцільність їх використання для покращення фолікулогенезу, зниження гіперандрогенії та інсулінорезистентності в жінок із СПКЯ.